Усікновення чесної голови чесного і славн. прор., предтечі і хрестителя Івана

Диякон: Повеліте!

Тоді священик перед престолом виголошує:

Слава святій одноістотній і животворчій, нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.

Вечірні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Блажен муж

Блажен муж, – алилуя – що за радою безбожних не ходить. Алилуя. (3 р.)

Бо Господь дбає про путь праведних,* а путь безбожних загине. Алилуя. (3 р.)

Служіте Господеві в страсі* і радуйтеся у тремтінні. Алилуя. (3 р.)

Блаженні всі,* що на нього надіються. Алилуя. (3 р.)

О Господи, як багато моїх ворогів* багато їх повстали проти мене. Алилуя. (3 р.)

У Господа спасіння;* і на твій народ – благословення твоє. Алилуя. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: Алилуя (3 р.).

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Алилуя. (3 р.)

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Псалом 140

Два перші стихи 140-го псалма, на глас 6.

Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Стихири

Псалом 129

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

(г. 6): Коли був день народження безсоромного Ірода,* тоді він виконав клятву, яку дав нікчемній танечниці,* і відтяв Предтечі голову.* Принесли її, ніби їжу, на полумиску для бенкетуючих.* О, мерзенний бенкете, повний гидкого злочину та вбивства!* А ми, шануючи Христителя як найбільшого з народжених від жінок,* достойно його прославляємо.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Коли був день народження безсоромного Ірода,* тоді він виконав клятву, яку дав нікчемній танечниці,* і відтяв Предтечі голову.* Принесли її, ніби їжу, на полумиску для бенкетуючих.* О, мерзенний бенкете, повний гидкого злочину та вбивства!* А ми, шануючи Христителя як найбільшого з народжених від жінок,* достойно його прославляємо.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Не личило тобі, Іроде, задля диявольської розкоші* і розпусного шалу приректи на смерть того,* хто твій перелюб осудив.* Не годилося тобі облудно віддати його всечесну голову* заради клятви під час танцю пребеззаконній жінці.* Як же то ти відважився вчинити таке убивство?* І чому не попеклася мерзенна танечниця,* коли на полумиску обносила її посеред пирування?* А ми, шануючи Христителя, як найбільшого з народжених від жінок,* достойно його прославляємо.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Знову шаліє Іродіяда, знову метушиться!* Який же ж це облудний танок і підступний бенкет!* Ірод лютує і вбиває Христителя.* За молитвами, Господи, твого Предтечі* подай мир душам нашим.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 1): Як нам назвати тебе, Пророче?* Чи ангелом, чи апостолом, чи мучеником?* Ангелом, бо як безтілесний жив ти;* апостолом, бо навчав ти народи;* мучеником, бо тобі голову відсікли за Христа.* Моли ж його, щоб спасенні були душі наші.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Як нам назвати тебе, Пророче?* Чи ангелом, чи апостолом, чи мучеником?* Ангелом, бо як безтілесний жив ти;* апостолом, бо навчав ти народи;* мучеником, бо тобі голову відсікли за Христа.* Моли ж його, щоб спасенні були душі наші.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

(г. 4): Прийдіть, вірні, похвалім пророка, мученика і христителя Спасового,* бо він був ангел у тілі та докоряв Іродові,* засудивши його перелюбні вчинки.* За мерзенний танок дівчини йому відрубали достойну голову.* Тим, що були в аді, він благовістив воскресіння з мертвих* і ревно молиться до Господа,* щоб були спасенні душі наші.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Прийдіть, вірні, похвалім пророка,* мученика і христителя Спасового,* бо він пішов і поселився в пустині,* живившись диким медом і сараною.* Він суворо засуджував беззаконного царя,* нашу ж малодушність підтримував, кажучи:* Покайтеся, бо наблизилося царство небесне.

Слава (г. 5): Щоб не слухати докорів твоїх за беззаконне життя,* Ірод злостиво передав твою, Предтече, голову нечестивій жінці;* давши її обносити на полумиску,* не думав, окаянний,* що сам себе цим засуджує.* Тому, христителю Христовий, ревний учителю чистоти* і проповіднику спасенного покаяння,* молися, щоб вибавити нас від нечестивих пристрастей.

І нині (догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

Вхід

Диякон потиху: Господеві помолімся,

а священик мовить потиху молитву входу:

Благий людинолюбний Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика:

Благослови, владико, святий вхід.

Священик благословляє до сходу і каже:

Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

Премудрість! Прості!

Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Будьмо уважні!

Священик: Мир всім.

Премудрість, будьмо уважні!

Прокімен (г. 7):

Бо́же, Ти мій засту́пник,* і ми́лість Твоя́ ви́йде мені́ назу́стріч (Пс. 58,18).

Стих: Ви́рятуй мене́ від ворогі́в мої́х, Бо́же, і ви́зволь мене́ від тих, що повстаю́ть на ме́не (Пс. 58,2).

Читання

Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог. Промовляйте Єрусалимові до серця і вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини! Голос чути: − Стеліть Господеві дорогу в пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові! Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!» Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину. На лисих горах я відкрию ріки, серед долин – джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю – водяними ручаями. Розлийте, небеса, згори росою правду, і нехай хмари дощем її виллють! Нехай відчиниться земля і дасть спасіння, і нехай виростить разом справедливість. Голосом радісним сповістіть, щоб почули це кінці землі! Проповідуйте, що Господь визволив слугу свого Якова. А коли мучитиме їх спрага в пустині, він виточить їм із каменя воду. (Іс. 40, 1-3, 9; 41, 17-18)

Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій. Він і після смерти докорятиме живучим безбожникам. Бо вони кінець мудрого бачать, але не розуміють, що Господь вирішив про нього і навіщо його забезпечив. Бачать і легковажать, але Господь з них сміятиметься. Він стрімголов кине їх, онімілих, стрясе їх аж до самих основ, і вони будуть знищені до останку; будуть у болях, і пам'ять про них загине. В день обрахунку гріхів їхніх, вони прийдуть тремтівши, і беззаконня їхні проти них повстануть, і обвинуватять їх. Тоді праведник виступить з великою сміливістю перед тими, що його гнобили та його труди ні за що мали. Вони його побачивши, збентежаться страхом жахливим і здивуються з несподіваного спасіння. Вони, каявшися, скажуть один до одного і, стогнавши в тривозі духу, промовлять: «Це той, кого ми колись на кпини брали і на предмет глузування. Які з нас дурні! Життя його вважали ми за божевілля, а смерть його – безчестям. Як же то його зараховано до синів Божих і частка його між святими? Отож, ми збилися з правдивої дороги і світло справедливости нам не світило, і сонце для нас не сходило! Ми наситилися стежками беззаконня й погибелі, проходили через пустині непрохідні, Господньої ж дороги – ми не пізнали». (Муд. 4, 7, 16 – 5, 7)

Премудрість.

Чтець: З книги пророка Малахії читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь Вседержитель: «Оце я посилаю ангела мого, і він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, ось він іде, – говорить Господь сил. Хто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з'явиться? Та ж він, немов вогонь ливарний, неначе луг шаповалів. Засяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Леві і переллє їх, як золото й срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо. І тоді Господеві буде любий принос Юди та Єрусалиму, як за днів давніх, за років колишніх. Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що чужинця позбавляють права і мене не бояться, – говорить Господь сил. Тому, що я, Господь, не міняюсь, – ви, сини Якова, не вигублені. З часу батьків ваших ви від моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до мене, і я до вас повернуся, − говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись? Усі народи щасливими вас будуть називати, бо будете країною втіхи, – говорить Господь сил. Згадайте про закон Мойсея, слуги мого, що я був наказав йому на Хориві для всього Ізраїля, про заповіді та про постанови. Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного. І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям.» (Мал. 3, 1-7, 12, 22-24)

Єктенія усильного благання

Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.

Вірні: Господи, помилуй.

Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою.]

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сподоби, Господи

Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім'я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]

Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Священик: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Стихири на Литії

(г. 1): Як тебе назовемо, пророче?* Ангелом, апостолом або мучеником?* Ангелом, бо ти як безплотний пожив;* апостолом, бо навчив єси народи;* мучеником же, бо глава твоя за Христа була відсічена.* Його моли помилувати душі наші.

Відсіченої глави Предтечі* пам’ять звершуємо:* тоді на тарелі спливала вона кров’ю,* нині ж у кінцях землі проливає зцілення.

(г. 4): День народження безличний* і бенкет безсоромний Ірод звершив.* Бо розпустою жіночою впиваючись* і нечестивою пристрастю до жінок під’юджуваний,* він відсік главу Предтечі.* Та не відсік язика пророчого, що картав безумство його.* Пролив кров неповинну,* прикрити бажаючи гріх беззаконний,* але й сим не приховав гласу,* що закликав усіх до покаяння.* Він з веселістю злучив убивство,* ми ж святкуймо з любов’ю Хрестителя Йоана блаженне заколення.* Він бо першим представ в аді,* щоб проголосити сущим у пітьмі і в тіні смертній сидячим* життя – з висоти Схід Сонця, Христа Бога нашого,* єдиного Многомилостивого.

Слава: (г. 5): Догани* за беззаконне діяння уникнути задумавши,* Ірод главу твою, Предтече,* беззаконній жоні віддає малодушно;* бо не збагнув, нещасний,* що на ганьбу себе виставляє,* дозволивши носити її на полумиску.* Але ти, як чистоти діяльний учитель* і покаяння наставник спасительний,* молися, Хрестителю Христів,* про визволення нас від пристрастей безчесних.

І нині: (богородичний): Заспівайте,* люди, Матері Бога нашого, заспівайте:* днесь бо всесвітлую душу Свою* в пречисті долоні Воплоченого з неї без сімені передає;* Його ж і благає безперестанно* дарувати вселенній мир і велику милість.

Литійні молитви

Коли вірні починають литійні стихири, відбувається кадження за уставом; священик з хрестом у руці, а диякон з кадильницею, ідуть у притвор.

Коли хор закінчить литійні стихири, диякон голосно співає:

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, усікновення чесної голови якого днесь світлу пам’ять творимо, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і усікновення чесної голови чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана, і всіх cвяти́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Лева, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших: Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за отців наших духовних і за всю во Христі братію нашу;* і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої;* за опіку над містом (або: селом) цим і тими, що живуть у ньому (або: над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній);* за мир і благоустроєність усього світу;* за добробут святих Божих Церков;* за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать;* за відсутніх і тих, що в дорозі;* за зцілення тих, що в немочах лежать;* за упокоєння, полегшення, блаженну пам'ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані;* за визволення полонених і за братів наших на служіннях,* і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім (у святій обителі цій), промовмо всі.

Вірні: Киріє, елейсон (12 р.).

Священик: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і людинолюбний Бог єси, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: I духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Іва́на, усікновення чесної голови якого днесь світлу пам’ять творимо, і святого (ім'я, якого є храм) і всіх святих, − приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій, і спаси душі наші, як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 2): Проповіднику покаяння, Іване Христителю!* Коли тобі відсікли голову, ти освятив землю,* бо вірним з'ясував ти закон Божий і засудив беззаконня.* Стоячи перед престолом небесного Царя − Христа,* ублагай його, щоб спаслися душі наші.

Стих: Праведник квітнутиме, немов пальма;* він виженеться вгору, мов кедр ливанський.

За Господній закон, всесвятий Іване,* тобі стяли голову,* і з святою відвагою затаврував ти злочестивого беззаконника-царя.* Тому подивляють тебе ангельські хори* і славлять тебе апостольські й мученицькі чини.* Також і ми, всеславний блаженний Предтече,* вшановуємо твою рокову пам'ять, звеличуючи Пресвяту Тройцю,* що тебе славою завінчала.

Стих: Радіє праведник у Господі і на нього уповає.

Ти пророк від пророка і найбільший з пророків,* освячений в материнському лоні на службу Господеві.* Тобі беззаконний цар стяв голову,* але ти і перед усікновенням й опісля* явно засудив мерзенну танечницю і засоромив грішне зборище.* Тому й ми кличемо: Христителю Іване,* маючи сміливість, молися ревно за душі наші.

Слава (г. 8): Предтече Спасів!* Ти докоряв цареві, щоб не коїв беззаконня,* але беззаконна жінка підступно спонукала Ірода стяти тобі голову.* Тому від сходу сонця до заходу звеличується твоє ім'я.* Маючи довір'я до Господа, гаряче молися,* щоб спаслися душі наші.

І нині: Діво пречиста, що невимовно зачала тілом Бога!* Мати Бога вишнього!* Прийми мольби твоїх слуг, Всенепорочна,* даючи всім прощення гріхів.* Прийнявши нині наші благання,* моли, щоб усі ми спаслися.

Пісня Симеона

Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі.

Бо побачили очі мої* спасіння твоє,

Що приготував ти* перед усіма народами.

Світло на просвіту поганам, і славу люду твого, Ізраїля.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Тропарі

(г. 2): Па́м’ять пра́ведного з похвала́ми,* а тобí виста́чає свíдчення Госпо́днього, предте́че,* бо ти яви́вся воíстину і від проро́ків чеснíший,* бо у стру́менях сподо́бився хрести́ти Проповíданого.* Тому́ за íстину постражда́в ти, радíючи,* благовісти́в ти й тим, що в а́ді, Бо́га, я́вленого в тíлі,* що взяв гріх свíту і подає́ нам вели́ку ми́лість. (2 р.)

(г. 1) Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

Благословення хлібів

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів і п'ять тисяч народу нагодував! Сам благослови † і хліби ці †, пшеницю †, вино † і оливу, і умножи їх у цім місті (селі, обителі) і по всім світі твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. Бо ти благословиш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і тобі славу возсилаємо із споконвічним Отцем твоїм, із всесвятим, ласкавим і животворчим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Нехай буде ім'я Господнє благословенне* від нині і до віку (3 р.)

Псалом 33

Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала його на устах у мене.

Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.

Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім'я його разом.

Я шукав Господа, і він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.

Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.

Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.

Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться,* і їх визволяє.

Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає.

Бійтеся Господа, його святі,* бо нема нестачі в тих, що його бояться.

Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.

Священик: Благословення Господнє на вас, з його благодаттю і людинолюб'ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Іва́на, усікновення чесної голови якого днесь світлу пам’ять творимо, і святого (ім'я, якого є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після Вечірні

Кондак (г. 5): Предтечі славне усікновення було божественним задумом,* щоб він тим, які в аді перебували,* проповідував прихід Спасителя.* Нехай, отже, ридає Іродіяда,* випросивши беззаконне вбивство,* бо не життя вічне, ні закон Божий полюбила,* лише отой лукавий і дочасний.