Прп. Пімена Блаж. прпмцц. Лаврентії Герасимів і Олімпії Біди
Божественна Літургія
Тропар апостолам (г. 3): Апо́столи святí, молíть милости́вого Бо́га,* щоб відпу́щення прогрíшень пода́в ду́шам на́шим.
Інший, святому Миколаєві (г. 4): Пра́вилом вíри і о́бразом ла́гідности,* учи́телем повзде́ржности* яви́ла тебе́ твоє́му ста́ду всіх рече́й íстина.* Ра́ди цьо́го придба́в ти смире́нням висо́ке* убо́гістю — бага́те,* о́тче, священнонача́льнику Микола́ю.* Моли́ Христа́ Бо́га, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Кондак апостолам (г. 2): Си́льних і богогла́сних проповíдників,* верхо́вних апо́столів Твої́х, Го́споди,* прийня́в Ти в насоло́ду дібр Твої́х і упокíй,* бо по́двиги їх і смерть прийня́в Ти по́над уся́кі плоди́,* єди́ний Серцевíдче.
Сла́ва: Інший, святому Миколаєві (г. 3): В Ми́рах, святи́й, священнослужи́телем яви́вся єси́,* бо Христо́ве єва́нгеліє, преподо́бний, спо́внивши,* положи́в ти ду́шу свою́ за люде́й твої́х* і спас неви́нних від сме́рти.* Тому́ освяти́в ти себе́ як вели́кий таї́нник Бо́жої благода́ті.
І ни́ні: Богородичний (г. 3): Ді́ва днесь предстої́ть у це́ркві* і з ли́ками святи́х неви́димо за нас мо́литься Бо́гу.* А́нгели з архиєре́ями поклоня́ються,* апо́столи з проро́ками лику́ють,* бо ра́ди нас мо́лить Богоро́диця предві́чного Бо́га.
Прокімен (г. 8): На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної - глаго́ли їх (Пс. 18,5).
Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу, творі́ння ж рук Його́ сповіща́є твердь (Пс. 18,2).
До Галатів послання святого апостола Павла читáння.
Гал. 198 зач.; 1, 1-10; 20 - 2, 5.
1. Павло, апостол не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих, 2. і всі брати, що зо мною, Церквам Галатії; 3. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, 4. що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого, 5. якому слава на віки віків. Амінь.
6. Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав благодаттю Христа і перейшли на інше 7. не щоб воно було інше, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити євангеліє Христове. 8. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба, проповідували вам інше від того, яке ми вам проповідували, нехай буде проклят. 9. Як ми казали перше, так і нині кажу знову: коли хто вам проповідує інше євангеліє, ніж те, що ви прийняли, нехай буде проклят. 10. Хіба я тим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.
20. Те, що пишу вам, ось перед Богом, що не обманюю. 21. Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські; 22. з лиця ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі. 23. Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував, 24. і мене ради прославляли Бога.
1. Згодом, по чотирнадцятьох роках, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, взявши з собою і Тита. 2. Пішов я туди за об'явленням і виклав їм євангеліє, яке проповідую між поганами, особливо значнішим, чи я, бува, не дарма труджуся чи трудився. 3. І Тит, що був зі мною, бувши греком, не був примушений до обрізання. 4. Щождо облудних братів, які крадькома влізли, щоб підглядати нашу волю, що маємо в Ісусі Христі, щоб нас поневолити, 5. ми їхньому велінню не поступилися ні на хвилину, щоб правда Євангелія збереглася незіпсованою у вас.
Алилуя (г. 1): Іспові́дять небеса́ чуда́ Твої́, Го́споди, і і́стину Твою́ - в собо́рі святи́х (Пс. 88,6).
Стих: Бог просла́влюваний на ра́ді святи́х (Пс. 88,8).
Від Марка святого Євангелія читáння.
Мр. 19 зач. 5, 1-20.
1. Одного разу прийшов Ісус на той бік моря, в країну герасинську. 2. І коли він вийшов з човна, зразу ж вийшов йому назустріч чоловік з гробів, що мав у собі нечистого духа. 3 Він пробував у гробах, і ніхто ланцюгом не міг його зв'язати; 4. раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, і ніхто не міг його уговтати. 5. Днями і ночами, завжди перебував він між гробами і в горах, кричав і товк себе камінням.
6. Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому 7. і закричав великим голосом:
– Що мені й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: не муч мене!
8. Ісус бо сказав був до нього:
– Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!
9. І спитав його:
– Як тебе звати?
Той відповів:
– Леґіон – мені ім'я, багато бо нас!
10. І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.
11. А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що там паслося. 12. І стали його просити:
– Пошли нас у ті свині, щоб ми ввійшли в них.
13. І він їм дозволив. І, вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, і кинулось стадо, яких дві тисячі, з кручі в море та й утопилось у морі. 14. Пастухи втекли й розповіли про те в місті та по селах; і вийшли люди побачити, що сталося. 15. Приходять вони до Ісуса й бачать біснуватого: сидить він одягнений, при умі, – той, що мав у собі леґіон, – і злякалися. 16. Розповіли їм очевидці, як воно сталося з біснуватими і зі свиньми. 17. І просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.
18. Коли він сідав у човен, біснуватий став його просити, щоб бути з ним. 19. Ісус йому не дозволив і сказав до нього:
– Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердився над тобою.
20. Пішов він і став проповідувати у Десятимісті, що зробив йому Ісус, і всі дивувалися.
Причасний: На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної - глаго́ли їх (Пс. 18,5). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Вечірня
Священник: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь.
Сла́ва Тобі́, Бо́же наш, сла́ва Тобі́.
Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (12 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.
Псалом 103
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода!* Го́споди, Бо́же мій, Ти ве́льми вели́кий!
Ти одягну́вся ве́личчю і красо́ю,* Ти сві́тлом, на́че ри́зою, покри́вся.
Ти розіп’я́в, нена́че наме́т, не́бо,* Ти збудува́в Твої́ го́рниці у во́дах.
Із хмар собі́ ро́биш колісни́цю,* хо́диш на кри́лах ві́тру.
Вітри́ Свої́ми посланця́ми учиня́єш,* по́лум’я вогне́нне − слу́гами Свої́ми.
Ти заснува́в зе́млю на її́ підва́линах,* не захита́ється по ві́ки вікі́в.
Безо́днею, немо́в оде́жею, покри́в її́,* по́над го́рами ста́ли во́ди.
Пе́ред погро́зою Твоє́ю вони́ тіка́ли,* пе́ред го́лосом гро́му Твого́ тремті́ли.
Підвели́ся го́ри, зійшли́ доли́ни до мі́сця,* що Ти їм призна́чив.
Поста́вив їм грани́цю, яко́ї не пере́йдуть,* щоб зно́ву покри́ти зе́млю.
Джере́ла посила́єш у рі́ки,* які́ течу́ть по́між го́рами.
Усю́ звірину́, що в по́лі, вони́ напува́ють,* ди́кі осли́ там га́сять свою́ спра́гу.
Над ни́ми ку́блиться небе́сне пта́ство,* з-по́між гілля́к дає́ свій го́лос.
Ти напува́єш го́ри з Твої́х го́рниць,* земля́ наси́чується пло́дом діл Твої́х.
Виро́щуєш траву́ для ско́ту, зе́ла – на вжи́ток лю́дям,* щоб хліб із землі́ добува́ли:
Вино́, що се́рце лю́дське звеселя́є, олі́ю, щоб від не́ї ясні́ло обли́ччя,* і хліб, що скрі́плює се́рце лю́дське.
Наси́чуються дере́ва Госпо́дні,* ке́дри лива́нські, що посади́в їх.
На них гніздя́ться пти́ці;* бу́сли – на кипари́сах ї́хнє житло́.
Висо́кі го́ри для о́ленів,* ске́лі − для за́йців приту́лок.
Ти створи́в мі́сяць, щоб значи́ти по́ри;* со́нце зна́є свій за́хід.
Наво́диш те́мряву, і ніч надхо́дить,* що в ній вору́шаться усі́ зві́рі дібро́вні.
Левеня́та рика́ють за здо́биччю своє́ю,* пожи́ви від Бо́га для се́бе про́сять.
Хова́ються, як ті́льки зі́йде со́нце,* ляга́ють у свої́х но́рах.
Вихо́дить люди́на до свого́ ді́ла,* і до своє́ї пра́ці аж до ве́чора.
Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в, − по́вна земля́ Твої́х створі́нь.
Ось мо́ре вели́ке, преширо́ке,* у ньо́му плазуні́в без лі́ку, зві́рів мали́х і вели́ких.
Там кораблі́ прохо́дять,* є і левіята́н, яко́го Ти створи́в, щоб ним ба́витися.
Усі́ вони́ від Те́бе дожида́ють,* щоб дав їм у свій час пожи́ву.
Коли́ дає́ш їм, вони́ її́ збира́ють,* як розту́люєш Твою́ ру́ку, вони́ наси́чуються бла́гом.
Вони́ бенте́жаться, коли́ хова́єш вид Свій;* як забира́єш дух у них, вони́ ги́нуть і поверта́ються у свій по́рох.
Зішле́ш Свій дух, – вони́ ожива́ють,* і Ти відно́влюєш лице́ землі́.
Неха́й сла́ва Госпо́дня бу́де пові́ки,* неха́й Госпо́дь раді́є тво́рами Свої́ми.
Спогля́не Він на зе́млю, і вона́ стряса́ється,* торкне́ться гір, вони́ диму́ють.
Я бу́ду Го́сподеві спі́вати по́ки життя́ мого́,* псалми́ співа́тиму, по́ки бу́ду жи́ти.
Неха́й бу́де приє́мна Йому́ моя́ пі́сня;* у Го́споді я весели́тимусь.
Неха́й грі́шники з землі ще́знуть, і беззако́нних бі́льше неха́й не бу́де.* Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
Со́нце зна́є свій за́хід,* наво́диш те́мряву, і надхо́дить ніч.
Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)
Під час 103-го псалма священник мовить перед св. дверми вечірні молитви.
Вечірні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости Твоєї, наведи нас на дорогу Твою, щоб ходили ми в Твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення Твого святого, бо Ти великий і твориш чуда; Ти Бог єдиний і немає подібного Тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я Твоє святе уповає.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Псалом 140
Два перші стихи 140-го псалма, на глас 4.
Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене́, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Поста́в, Го́споди, мої́м уста́м сторо́жу;* до двере́й губ мої́х − ва́рту!
Не дай схили́тися се́рцеві моє́му* до чо́гось зло́го.
Ані чини́ти лихі́ вчи́нки з людьми́, що тво́рять беззако́ння,* – ні ла́сощів ї́хніх я не хо́чу ї́сти.
Неха́й пра́ведник по-до́брому б’є мене́ й виправля́є,* а олі́я грі́шного неха́й не нама́стить голови́ моє́ї.
Я все-таки́ моли́тимусь,* незважа́ючи на ї́хні злі вчи́нки.
Якщо́ су́ддів ї́хніх ски́нуть в уще́лини ске́лі,* то почу́ють, що слова́ мої́ лю́бі.
Немо́вби хтось розби́в і розри́в зе́млю,* розки́дано ї́хні ко́сті пе́ред а́дом.
Бо до Те́бе, Го́споди, мій Бо́же, мої́ о́чі;* до Те́бе прибіга́ю, не губи́ душі́ моє́ї.
Збережи́ мене́ від пе́тлі, що її́ наста́вили на ме́не,* і від сильця́ тих, що тво́рять беззако́ння.
Неха́й грі́шники впаду́ть у вла́сні сі́ті всі ра́зом,* а я пройду́ безпе́чно.
Псалом 141
Я го́лосом мої́м до Го́спода взива́ю,* я го́лосом мої́м до Го́спода молю́ся.
Ска́ргу мою́ пе́ред Ним вилива́ю,* мою́ скру́ту Йому́ я виявля́ю.
Коли́ триво́житься в мені́ дух мій, Ти знає́ш мою́ сте́жку.* На доро́зі, де я ступа́ю, та́йно розста́вили сильце́ на ме́не.
Погля́нь право́руч і подиви́ся:* нема́ ніко́го, хто дбав би за ме́не.
Нема́ куди́ мені́ втіка́ти,* нема́ ніко́го, хто піклува́вся би мно́ю.
До Те́бе, Го́споди, взива́ю й кажу́:* Ти моє́ прибі́жище, в землі́ живи́х Ти − моя́ до́ля!
Зверни́ ува́гу на моє́ блага́ння,* бо я ве́льми неща́сний.
Спаси́ мене́ від гони́телів мої́х,* бо вони́ сильні́ші від ме́не.
Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Псалом 129
З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Стихири
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
(г. 4, подібний: Як хороброго): Найвищою мудрістю* хоробро воювали ви, славні,* і виступили проти лукавого ворога,* надівши на себе духовний панцир,* тож здолавши усю силу бісівську,* здобули ви душі людські, немов здобич.* Тому вас, апостоли,* почитаємо повіки.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Хрестовидно закинувши сіть віри,* дванадцятка твоїх божественних апостолів* виловила всі народи* для твого пізнання, Христе,* і висушила солоні морські води пристрастей.* Тому молю тебе:* призови й мене* з глибини прогріхів* їх благополучними мольбами.
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Боговибрана і всечесна* дванадцятка апостолів* хай нині прославляється божественними піснями:* Петро й Павло,* Яків, Лука, Йоан з Матеєм;* Тома, Марко, Симон і Пилип,* та преславний Андрій з Матієм,* божественним і премудрим Вартоломеєм,* та з семидесятьма іншими.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
(г. 8, подібний: Як назвемо вас): Ким тебе́ ни́ні, Пімене, імену́ємо?* – мона́шества взірце́м і ціли́телем трудолю́бним;* того́, хто возде́ржности ра́нами зра́нив при́страсті душе́вні;* співгромадя́нином ангелів і співбе́сідником,* ви́шньої митропо́лії жи́телем,* чесно́т осе́лею,* вожде́м пусте́лі насе́льників;* моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Ким тебе́ ни́ні, Пімене, проголо́симо?* – пусте́лі громадя́нином і безмо́вности люби́телем,* при́страстей викорінювачем і мона́хів наста́вником;* по́вінню вчень Боже́ственного Ду́ха,* невсипу́щим світи́лом уміння розрізня́ти ду́хів,* істинним чудотво́рцем,* що зціля́є різноманітні при́страсті;* моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Світи́льником уміння розрізня́ти ду́хів став ти,* просвітлюючи ду́ші тих, хто приступа́в до те́бе з вірою,* і сте́жку життя́ пока́зуючи їм, му́дрий.* Тому́ тебе́ хвала́ми ублажа́ємо,* зве́ршуючи святе́ твоє́ торжество́,* Пімене, отців похвало́,* аске́тів окра́со;* моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Слава (г. 6): Преподо́бний о́тче, на всю зе́млю ви́йшло віща́ння пра́вих діл твоїх – тим-то на небеса́х отри́мав єси́ нагоро́ду за труди́ твої. Де́монські розгроми́в єси́ полки́ і а́нгельських досягну́в єси́ чи́нів, життя́ яки́х непоро́чно з ре́вністю наслідував. Сміли́вість ма́ючи до Христа́ Бо́га, ми́ру проси́ ду́шам на́шим.
І нині (богородичний): Безліч разів я обіцяв, Пречиста,* чинити покуту за мої гріхи,* але не залишає мене лиха звичка.* Тому кличу до тебе і, припадаючи, молюся:* Визволь мене, Владичице, від такої муки,* наставляючи на все, що є краще і ближче спасіння.
Світло тихе
Диякон – якщо його нема, то священник:
Премудрість! Прості!
Вірні: Сві́тло ти́хе свято́ї сла́ви безсме́ртного Отця́ небе́сного, свято́го, блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, дожи́вши до за́ходу со́нця, ба́чивши сві́тло вечі́рнє, сла́вимо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Бо́га. Досто́йно є повсякча́с прославля́ти Тебе́ голоса́ми побо́жними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш усьому́ сві́ту, тому́ світ уве́сь сла́вить Тебе́.
Будьмо уважні!
Священник: Мир всім.
Премудрість, будьмо уважні!
Прокімен (г. 5):
Бо́же, ім’я́м Твої́м спаси́ мене́,* і си́лою Твоє́ю суди́ мене́ (Пс. 53,1-2).
Стих: Бо́же, почу́й мою́ моли́тву, ви́слухай слова́ уст мої́х (Пс. 53,4).
Сподоби, Господи
Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.
Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.
Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.
Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.
Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.
Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.
Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,
І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прохальна єктенія
Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже великий і вишній, в Тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед Твоїм обличчям, щоб Тебе визнавати і принести Тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед Тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його Ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши Тобі милими, згадуємо вночі Твоє ім'я і, просвічувані навчанням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування Твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх Твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг Твоїх і на спадкоємство Твоє, бо перед Тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги Твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на Твою надіючись милість і Твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 4): Апостольський збір просвітив ти, Христе, Духом Святим,* тож і нашу нечистоту гріховну* задля них обмий, Боже, і помилуй нас.
Стих: До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі. Як очі слуг на руки свого пана і як очі слугині – на руки своєї господині,* так очі наші дивляться на Господа, Бога нашого, поки не змилосердиться над нами.
Невчених учнів, Христе Боже,* Дух твій Святий вчинив учителями,* і як всесильний, різномовними й прекрасними їхніми проповідями* усунув неправду.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми наситилися зневаги.* Надто наситилася душа наша глузування ситих, зневаги гордих.
Жертви одуховлені, розумні цілопалення,* мученики Господні, досконалі Божі жертвоприношення,* що Бога знають і Богові знані овечки,* яких огорожа вовкам недоступна!* Моліться, щоб і ми з вами спаслися на водах упокоєння.
Слава і нині: Визволь нас від нужд наших,* Мати Христа Бога, що всіх Творця породила,* щоб усі ми кликали до тебе:* Радуйся, єдина провіднице душ наших.
Пісня Симеона
Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.
Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;
Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;
Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропарі
(г. 8): Потоками сліз твоїх ти неродючу пустиню управив,* і з глибини зітханнями ти в трудах приніс стократні плоди,* і був ти світильником вселенної, сіяючи чудесами, Пімене, отче наш.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Слава: І нині: Духовна брамо життя, пречиста Богородице!* Спаси від бід тих, що вірно прибігають до тебе,* щоб славили твоє святе народження,* на спасіння душ наших.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг Твоїх, коли призиваємо святе ім'я Твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости Твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися Тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю Твою.]
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Середній відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христос, істинний Бог наш - молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця, і святого (ім’я, якого є храм), і преподобного отця нашого Пімена, і всіх святих - помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після Вечірні
Вірні: Влади́чице, прийми́ молі́ння слуг твої́х* і ви́зволь нас від уся́кої ну́жди і печа́лі.