Прп. Пімена Блаж. прпмцц. Лаврентії Герасимів і Олімпії Біди
Божественна Літургія
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 8: Your abundant tears made the wilderness bloom,* and your sufferings made your labours fruitful a hundredfold;* you became a shining torch over the world.* O venerable father Pimen,* pray to Christ our God that He may save our souls.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit, now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 2: Divinely armed with purity of spirit* and mightily wielding the lance of unceasing prayers,* you overcame the powers of demons,* Venerable Pimen, pray without ceasing for all of us.
Prokeimenon, Tone 7
Precious in the sight of the Lord is the death of His venerable ones.
verse: What shall I render to the Lord for all the things He has rendered to me? (Psalm 115:15,12)
Epistle
Galatians 1:1-10; 1:20-2:5
Paul an apostle—sent neither by human commission nor from human authorities, but through Jesus Christ and God the Father, who raised him from the dead— and all the members of God’s family who are with me,
To the churches of Galatia:
Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ, who gave himself for our sins to set us free from the present evil age, according to the will of our God and Father, to whom be the glory forever and ever. Amen.
I am astonished that you are so quickly deserting the one who called you in the grace of Christ and are turning to a different gospel— not that there is another gospel, but there are some who are confusing you and want to pervert the gospel of Christ. But even if we or an angel from heaven should proclaim to you a gospel contrary to what we proclaimed to you, let that one be accursed! As we have said before, so now I repeat, if anyone proclaims to you a gospel contrary to what you received, let that one be accursed!
Am I now seeking human approval, or God’s approval? Or am I trying to please people? If I were still pleasing people, I would not be a servant of Christ.
In what I am writing to you, before God, I do not lie! Then I went into the regions of Syria and Cilicia, and I was still unknown by sight to the churches of Judea that are in Christ; they only heard it said, “The one who formerly was persecuting us is now proclaiming the faith he once tried to destroy.” And they glorified God because of me.
Then after fourteen years I went up again to Jerusalem with Barnabas, taking Titus along with me. I went up in response to a revelation. Then I laid before them (though only in a private meeting with the acknowledged leaders) the gospel that I proclaim among the Gentiles, in order to make sure that I was not running, or had not run, in vain. But even Titus, who was with me, was not compelled to be circumcised, though he was a Greek. But because of false believers secretly brought in, who slipped in to spy on the freedom we have in Christ Jesus, so that they might enslave us— we did not submit to them even for a moment, so that the truth of the gospel might always remain with you.
Alleluia, Tone 6
verse: Blessed is the man who fears the Lord; he shall delight exceedingly in His commandments.
verse: His posterity shall be mighty upon the earth. (Psalm 111:1,2)
Gospel
Mark 5:1-20
At that time, Jesus came to the other side of the sea, to the country of the Gerasenes. And when he had stepped out of the boat, immediately a man out of the tombs with an unclean spirit met him. He lived among the tombs; and no one could restrain him any more, even with a chain; for he had often been restrained with shackles and chains, but the chains he wrenched apart, and the shackles he broke in pieces; and no one had the strength to subdue him. Night and day among the tombs and on the mountains he was always howling and bruising himself with stones. When he saw Jesus from a distance, he ran and bowed down before him; and he shouted at the top of his voice, “What have you to do with me, Jesus, Son of the Most High God? I adjure you by God, do not torment me.” For he had said to him, “Come out of the man, you unclean spirit!” Then Jesus asked him, “What is your name?” He replied, “My name is Legion; for we are many.” He begged him earnestly not to send them out of the country. Now there on the hillside a great herd of swine was feeding; and the unclean spirits begged him, “Send us into the swine; let us enter them.” So he gave them permission. And the unclean spirits came out and entered the swine; and the herd, numbering about two thousand, rushed down the steep bank into the sea, and were drowned in the sea.
The swineherds ran off and told it in the city and in the country. Then people came to see what it was that had happened. They came to Jesus and saw the demoniac sitting there, clothed and in his right mind, the very man who had had the legion; and they were afraid. Those who had seen what had happened to the demoniac and to the swine reported it. Then they began to beg Jesus to leave their neighborhood. As he was getting into the boat, the man who had been possessed by demons begged him that he might be with him. But Jesus refused, and said to him, “Go home to your friends, and tell them how much the Lord has done for you, and what mercy he has shown you.” And he went away and began to proclaim in the Decapolis how much Jesus had done for him; and everyone was amazed.
Communion Hymn
The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)
Вечірня
Священник: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь.
Сла́ва Тобі́, Бо́же наш, сла́ва Тобі́.
Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (12 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.
Псалом 103
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода!* Го́споди, Бо́же мій, Ти ве́льми вели́кий!
Ти одягну́вся ве́личчю і красо́ю,* Ти сві́тлом, на́че ри́зою, покри́вся.
Ти розіп’я́в, нена́че наме́т, не́бо,* Ти збудува́в Твої́ го́рниці у во́дах.
Із хмар собі́ ро́биш колісни́цю,* хо́диш на кри́лах ві́тру.
Вітри́ Свої́ми посланця́ми учиня́єш,* по́лум’я вогне́нне − слу́гами Свої́ми.
Ти заснува́в зе́млю на її́ підва́линах,* не захита́ється по ві́ки вікі́в.
Безо́днею, немо́в оде́жею, покри́в її́,* по́над го́рами ста́ли во́ди.
Пе́ред погро́зою Твоє́ю вони́ тіка́ли,* пе́ред го́лосом гро́му Твого́ тремті́ли.
Підвели́ся го́ри, зійшли́ доли́ни до мі́сця,* що Ти їм призна́чив.
Поста́вив їм грани́цю, яко́ї не пере́йдуть,* щоб зно́ву покри́ти зе́млю.
Джере́ла посила́єш у рі́ки,* які́ течу́ть по́між го́рами.
Усю́ звірину́, що в по́лі, вони́ напува́ють,* ди́кі осли́ там га́сять свою́ спра́гу.
Над ни́ми ку́блиться небе́сне пта́ство,* з-по́між гілля́к дає́ свій го́лос.
Ти напува́єш го́ри з Твої́х го́рниць,* земля́ наси́чується пло́дом діл Твої́х.
Виро́щуєш траву́ для ско́ту, зе́ла – на вжи́ток лю́дям,* щоб хліб із землі́ добува́ли:
Вино́, що се́рце лю́дське звеселя́є, олі́ю, щоб від не́ї ясні́ло обли́ччя,* і хліб, що скрі́плює се́рце лю́дське.
Наси́чуються дере́ва Госпо́дні,* ке́дри лива́нські, що посади́в їх.
На них гніздя́ться пти́ці;* бу́сли – на кипари́сах ї́хнє житло́.
Висо́кі го́ри для о́ленів,* ске́лі − для за́йців приту́лок.
Ти створи́в мі́сяць, щоб значи́ти по́ри;* со́нце зна́є свій за́хід.
Наво́диш те́мряву, і ніч надхо́дить,* що в ній вору́шаться усі́ зві́рі дібро́вні.
Левеня́та рика́ють за здо́биччю своє́ю,* пожи́ви від Бо́га для се́бе про́сять.
Хова́ються, як ті́льки зі́йде со́нце,* ляга́ють у свої́х но́рах.
Вихо́дить люди́на до свого́ ді́ла,* і до своє́ї пра́ці аж до ве́чора.
Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в, − по́вна земля́ Твої́х створі́нь.
Ось мо́ре вели́ке, преширо́ке,* у ньо́му плазуні́в без лі́ку, зві́рів мали́х і вели́ких.
Там кораблі́ прохо́дять,* є і левіята́н, яко́го Ти створи́в, щоб ним ба́витися.
Усі́ вони́ від Те́бе дожида́ють,* щоб дав їм у свій час пожи́ву.
Коли́ дає́ш їм, вони́ її́ збира́ють,* як розту́люєш Твою́ ру́ку, вони́ наси́чуються бла́гом.
Вони́ бенте́жаться, коли́ хова́єш вид Свій;* як забира́єш дух у них, вони́ ги́нуть і поверта́ються у свій по́рох.
Зішле́ш Свій дух, – вони́ ожива́ють,* і Ти відно́влюєш лице́ землі́.
Неха́й сла́ва Госпо́дня бу́де пові́ки,* неха́й Госпо́дь раді́є тво́рами Свої́ми.
Спогля́не Він на зе́млю, і вона́ стряса́ється,* торкне́ться гір, вони́ диму́ють.
Я бу́ду Го́сподеві спі́вати по́ки життя́ мого́,* псалми́ співа́тиму, по́ки бу́ду жи́ти.
Неха́й бу́де приє́мна Йому́ моя́ пі́сня;* у Го́споді я весели́тимусь.
Неха́й грі́шники з землі ще́знуть, і беззако́нних бі́льше неха́й не бу́де.* Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
Со́нце зна́є свій за́хід,* наво́диш те́мряву, і надхо́дить ніч.
Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)
Під час 103-го псалма священник мовить перед св. дверми вечірні молитви.
Вечірні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости Твоєї, наведи нас на дорогу Твою, щоб ходили ми в Твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення Твого святого, бо Ти великий і твориш чуда; Ти Бог єдиний і немає подібного Тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я Твоє святе уповає.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Псалом 140
Два перші стихи 140-го псалма, на глас 4.
Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене́, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Поста́в, Го́споди, мої́м уста́м сторо́жу;* до двере́й губ мої́х − ва́рту!
Не дай схили́тися се́рцеві моє́му* до чо́гось зло́го.
Ані чини́ти лихі́ вчи́нки з людьми́, що тво́рять беззако́ння,* – ні ла́сощів ї́хніх я не хо́чу ї́сти.
Неха́й пра́ведник по-до́брому б’є мене́ й виправля́є,* а олі́я грі́шного неха́й не нама́стить голови́ моє́ї.
Я все-таки́ моли́тимусь,* незважа́ючи на ї́хні злі вчи́нки.
Якщо́ су́ддів ї́хніх ски́нуть в уще́лини ске́лі,* то почу́ють, що слова́ мої́ лю́бі.
Немо́вби хтось розби́в і розри́в зе́млю,* розки́дано ї́хні ко́сті пе́ред а́дом.
Бо до Те́бе, Го́споди, мій Бо́же, мої́ о́чі;* до Те́бе прибіга́ю, не губи́ душі́ моє́ї.
Збережи́ мене́ від пе́тлі, що її́ наста́вили на ме́не,* і від сильця́ тих, що тво́рять беззако́ння.
Неха́й грі́шники впаду́ть у вла́сні сі́ті всі ра́зом,* а я пройду́ безпе́чно.
Псалом 141
Я го́лосом мої́м до Го́спода взива́ю,* я го́лосом мої́м до Го́спода молю́ся.
Ска́ргу мою́ пе́ред Ним вилива́ю,* мою́ скру́ту Йому́ я виявля́ю.
Коли́ триво́житься в мені́ дух мій, Ти знає́ш мою́ сте́жку.* На доро́зі, де я ступа́ю, та́йно розста́вили сильце́ на ме́не.
Погля́нь право́руч і подиви́ся:* нема́ ніко́го, хто дбав би за ме́не.
Нема́ куди́ мені́ втіка́ти,* нема́ ніко́го, хто піклува́вся би мно́ю.
До Те́бе, Го́споди, взива́ю й кажу́:* Ти моє́ прибі́жище, в землі́ живи́х Ти − моя́ до́ля!
Зверни́ ува́гу на моє́ блага́ння,* бо я ве́льми неща́сний.
Спаси́ мене́ від гони́телів мої́х,* бо вони́ сильні́ші від ме́не.
Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Псалом 129
З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Стихири
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
(г. 4, подібний: Як хороброго): Найвищою мудрістю* хоробро воювали ви, славні,* і виступили проти лукавого ворога,* надівши на себе духовний панцир,* тож здолавши усю силу бісівську,* здобули ви душі людські, немов здобич.* Тому вас, апостоли,* почитаємо повіки.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Хрестовидно закинувши сіть віри,* дванадцятка твоїх божественних апостолів* виловила всі народи* для твого пізнання, Христе,* і висушила солоні морські води пристрастей.* Тому молю тебе:* призови й мене* з глибини прогріхів* їх благополучними мольбами.
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Боговибрана і всечесна* дванадцятка апостолів* хай нині прославляється божественними піснями:* Петро й Павло,* Яків, Лука, Йоан з Матеєм;* Тома, Марко, Симон і Пилип,* та преславний Андрій з Матієм,* божественним і премудрим Вартоломеєм,* та з семидесятьма іншими.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
(г. 8, подібний: Як назвемо вас): Ким тебе́ ни́ні, Пімене, імену́ємо?* – мона́шества взірце́м і ціли́телем трудолю́бним;* того́, хто возде́ржности ра́нами зра́нив при́страсті душе́вні;* співгромадя́нином ангелів і співбе́сідником,* ви́шньої митропо́лії жи́телем,* чесно́т осе́лею,* вожде́м пусте́лі насе́льників;* моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Ким тебе́ ни́ні, Пімене, проголо́симо?* – пусте́лі громадя́нином і безмо́вности люби́телем,* при́страстей викорінювачем і мона́хів наста́вником;* по́вінню вчень Боже́ственного Ду́ха,* невсипу́щим світи́лом уміння розрізня́ти ду́хів,* істинним чудотво́рцем,* що зціля́є різноманітні при́страсті;* моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Світи́льником уміння розрізня́ти ду́хів став ти,* просвітлюючи ду́ші тих, хто приступа́в до те́бе з вірою,* і сте́жку життя́ пока́зуючи їм, му́дрий.* Тому́ тебе́ хвала́ми ублажа́ємо,* зве́ршуючи святе́ твоє́ торжество́,* Пімене, отців похвало́,* аске́тів окра́со;* моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Слава (г. 6): Преподо́бний о́тче, на всю зе́млю ви́йшло віща́ння пра́вих діл твоїх – тим-то на небеса́х отри́мав єси́ нагоро́ду за труди́ твої. Де́монські розгроми́в єси́ полки́ і а́нгельських досягну́в єси́ чи́нів, життя́ яки́х непоро́чно з ре́вністю наслідував. Сміли́вість ма́ючи до Христа́ Бо́га, ми́ру проси́ ду́шам на́шим.
І нині (богородичний): Безліч разів я обіцяв, Пречиста,* чинити покуту за мої гріхи,* але не залишає мене лиха звичка.* Тому кличу до тебе і, припадаючи, молюся:* Визволь мене, Владичице, від такої муки,* наставляючи на все, що є краще і ближче спасіння.
Світло тихе
Диякон – якщо його нема, то священник:
Премудрість! Прості!
Вірні: Сві́тло ти́хе свято́ї сла́ви безсме́ртного Отця́ небе́сного, свято́го, блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, дожи́вши до за́ходу со́нця, ба́чивши сві́тло вечі́рнє, сла́вимо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Бо́га. Досто́йно є повсякча́с прославля́ти Тебе́ голоса́ми побо́жними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш усьому́ сві́ту, тому́ світ уве́сь сла́вить Тебе́.
Будьмо уважні!
Священник: Мир всім.
Премудрість, будьмо уважні!
Прокімен (г. 5):
Бо́же, ім’я́м Твої́м спаси́ мене́,* і си́лою Твоє́ю суди́ мене́ (Пс. 53,1-2).
Стих: Бо́же, почу́й мою́ моли́тву, ви́слухай слова́ уст мої́х (Пс. 53,4).
Сподоби, Господи
Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.
Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.
Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.
Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.
Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.
Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.
Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,
І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прохальна єктенія
Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже великий і вишній, в Тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед Твоїм обличчям, щоб Тебе визнавати і принести Тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед Тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його Ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши Тобі милими, згадуємо вночі Твоє ім'я і, просвічувані навчанням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування Твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх Твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг Твоїх і на спадкоємство Твоє, бо перед Тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги Твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на Твою надіючись милість і Твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 4): Апостольський збір просвітив ти, Христе, Духом Святим,* тож і нашу нечистоту гріховну* задля них обмий, Боже, і помилуй нас.
Стих: До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі. Як очі слуг на руки свого пана і як очі слугині – на руки своєї господині,* так очі наші дивляться на Господа, Бога нашого, поки не змилосердиться над нами.
Невчених учнів, Христе Боже,* Дух твій Святий вчинив учителями,* і як всесильний, різномовними й прекрасними їхніми проповідями* усунув неправду.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми наситилися зневаги.* Надто наситилася душа наша глузування ситих, зневаги гордих.
Жертви одуховлені, розумні цілопалення,* мученики Господні, досконалі Божі жертвоприношення,* що Бога знають і Богові знані овечки,* яких огорожа вовкам недоступна!* Моліться, щоб і ми з вами спаслися на водах упокоєння.
Слава і нині: Визволь нас від нужд наших,* Мати Христа Бога, що всіх Творця породила,* щоб усі ми кликали до тебе:* Радуйся, єдина провіднице душ наших.
Пісня Симеона
Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.
Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;
Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;
Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропарі
(г. 8): Потоками сліз твоїх ти неродючу пустиню управив,* і з глибини зітханнями ти в трудах приніс стократні плоди,* і був ти світильником вселенної, сіяючи чудесами, Пімене, отче наш.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Слава: І нині: Духовна брамо життя, пречиста Богородице!* Спаси від бід тих, що вірно прибігають до тебе,* щоб славили твоє святе народження,* на спасіння душ наших.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг Твоїх, коли призиваємо святе ім'я Твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости Твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися Тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю Твою.]
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Середній відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христос, істинний Бог наш - молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця, і святого (ім’я, якого є храм), і преподобного отця нашого Пімена, і всіх святих - помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після Вечірні
Вірні: Влади́чице, прийми́ молі́ння слуг твої́х* і ви́зволь нас від уся́кої ну́жди і печа́лі.