Св. ап. Тадея Св. мц. Васси
Post-feast of the Dormition. Abstention from meat and foods that contain these ingredients.
Божественна Літургія
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 1: In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.
Troparion, Tone 3: Edessa rejoices today at its baptism through you.* Abgar has been freed from passion and praises you.* We join in his hymn, and we sing to you:* Fill our lives with spiritual happiness* and heal our passions by your prayers, O apostle Thaddeus.
Troparion, Tone 4: O Jesus, your lamb Bassa cries out to You with great love:* O my Bridegroom, I long for You in great pain.* I am crucified with You, and in baptism I am buried with You.* I suffer for Your sake in order to reign with You.* I die for You in order to live in You.* Accept me as an immaculate victim since I am immolated for Your love.* Through her intercession, O merciful One, save our souls
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 4: As a star most bright the Church forever possess you,* O Apostle Thaddeus,* for she is illumined by the frequent gift of your miracles.* And so we call out to Christ:* “Save those who venerate in faith the memory of Your apostle,* O most merciful One!”
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and unfailing hope of patronage,* for, as the Mother of Life, she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.
Prokeimenon, Tone 3
My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.
verse: Because he has regarded the humility of His handmaid; for behold, all generations shall call me blessed. (Luke 1:46-48)
Epistle
2 Corinthians 11:5-21
Brothers and Sisters, I think that I am not in the least inferior to these super-apostles. I may be untrained in speech, but not in knowledge; certainly in every way and in all things we have made this evident to you.
Did I commit a sin by humbling myself so that you might be exalted, because I proclaimed God’s good news to you free of charge? I robbed other churches by accepting support from them in order to serve you. And when I was with you and was in need, I did not burden anyone, for my needs were supplied by the friends who came from Macedonia. So I refrained and will continue to refrain from burdening you in any way. As the truth of Christ is in me, this boast of mine will not be silenced in the regions of Achaia. And why? Because I do not love you? God knows I do!
And what I do I will also continue to do, in order to deny an opportunity to those who want an opportunity to be recognized as our equals in what they boast about. For such boasters are false apostles, deceitful workers, disguising themselves as apostles of Christ. And no wonder! Even Satan disguises himself as an angel of light. So it is not strange if his ministers also disguise themselves as ministers of righteousness. Their end will match their deeds.
I repeat, let no one think that I am a fool; but if you do, then accept me as a fool, so that I too may boast a little. What I am saying in regard to this boastful confidence, I am saying not with the Lord’s authority, but as a fool; since many boast according to human standards, I will also boast. For you gladly put up with fools, being wise yourselves! For you put up with it when someone makes slaves of you, or preys upon you, or takes advantage of you, or puts on airs, or gives you a slap in the face. To my shame, I must say, we were too weak for that!
But whatever anyone dares to boast of—I am speaking as a fool—I also dare to boast of that.
Alleluia, Tone 8
verse: Rise up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your holiness.
verse: The Lord swore an oath to David, and will not go back on His word. (Psalm 131:8,11)
Gospel
Mark 4:1-9
At that time, Jesus began to teach beside the sea. Such a very large crowd gathered around him that he got into a boat on the sea and sat there, while the whole crowd was beside the sea on the land. He began to teach them many things in parables, and in his teaching he said to them: “Listen! A sower went out to sow. And as he sowed, some seed fell on the path, and the birds came and ate it up. Other seed fell on rocky ground, where it did not have much soil, and it sprang up quickly, since it had no depth of soil. And when the sun rose, it was scorched; and since it had no root, it withered away. Other seed fell among thorns, and the thorns grew up and choked it, and it yielded no grain. Other seed fell into good soil and brought forth grain, growing up and increasing and yielding thirty and sixty and a hundredfold.” And he said, “Let anyone with ears to hear listen!”
Hymn to the Theotokos
Seeing the pure one’s falling asleep, angels marvelled in wonder how the Virgin could ascend from earth to heaven.
And the Irmos: O pure Virgin, in you are conquered the bounds of nature,* for childbirth remains virginal and death is betrothed to life.* Virgin after childbearing and alive after death, O Mother of God,* never cease to save your inheritance.
Communion Hymn
I will take the chalice of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)
Вечірня
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Господи, помилуй (12 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!
Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.
Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.
Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.
Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.
Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.
Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.
Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.
Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.
Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.
Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:
Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.
Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.
Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.
Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.
Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.
Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.
Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.
Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.
Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.
Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.
Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.
Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.
Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.
Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.
Вечірні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Псалом 140
Два перші стихи 140-го псалма, глас 8.
Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!
Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.
Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.
Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.
Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.
Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.
Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.
Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.
Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.
Псалом 141
Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.
Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.
Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.
Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.
До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!
Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.
Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.
Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Псалом 129
З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Стихири
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Блаженний Тадею-апостоле,* наблизившись до Світла крайнього,* світлом другим за божественною причетністю* істинно став єси* і, розоривши ніч багатобожжя,* душі привів єси до Вседержителя.* Тим-то, радіючи, світлу і благознаменну* і світлопромінну пам’ять твою вшановуємо,* Христа славлячи.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Блаженний Тадею богоприємний,* по божественному Христовому* і світлоносному Воскресінні* та до небес пресвятому Вознесінні* містові Едессі божественне вістування довірив ти;* до нього ж прийшовши,* ти словами й чудесами* місцевого князя Авгара* і з ним усіх утвердив єси в істині.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Блаженний Тадею богомудрий,* твоїм божественним доторком* далося сліпим прозріння,* і кривим – ходіння,* і недужим – здоров’я, і розслабленим – знову випростання,* і невігласам – знання спасительне.* Ти бо сповнений був харизмами* вседіючого Духа, пребагатий.* Тому тебе оспівуємо.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Подвиг перетерпіла ти* многих тортур, всехвальна,* стійко витривавши,* переставилася єси звідси до безпечального покою* і до Незахідного Сяйва, і до просвітленої радости,* і до віковічної божественної насолоди.* Тому тебе ублажаємо* і звершуємо днесь твоє святеє торжество,* страстотерпице богоприємна.
Псалом 116
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
По багатьох болях* і по багатьох видах мук,* коли в море тебе ввержено,* Бог, усіх Спаситель, спас тебе,* що божественною силою повалила кріпость чужого,* Вассо багатострадальна.* Таким чином просвітила єси мислі благочестивих,* скінчивши знамення,* вищі від ума і помислу.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Пташкою солодкоспівною* защебетавши у діброві* красного страждання,* скликала єси твоїх красних пташенят,* уникнувши з ними лабет омани,* Вассо богомудра, подивугідна,* з ними ж і вселилася єси* у красотах, преблаженная, небесних,* молячи за всіх повсякчасно.
Слава, і нині: (г. 6): Прийдіте, всесвітнє успення* всенепорочної Богородиці святкуймо,* днесь бо Ангели торжествують* ради священного переставлення Богоматері* і до учти нас, земних скликають,* взивати незмовкаючим голосом:* «Радуйся, Ти, що від землі переставилася* і до небесних обителей переселилася!* Радуйся, Ти, що хор учнів* хмарою легкою воєдино зібрала!* Радуйся, надіє і проводарко наша!* Тебе бо ми, християнський рід,* безустанно ублажаємо!»
Світло тихе
Диякон – якщо його нема, то священик:
Премудрість! Прості!
Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.
Будьмо уважні!
Священик: Мир всім.
Премудрість, будьмо уважні!
Прокімен (г. 6):
Допомо́га моя́ від Го́спода* що сотвори́в не́бо і зе́млю (Пс. 120,2).
Стих: О́чі мої́ підво́джу я вго́ру, зві́дки при́йде моя́ допомо́га (Пс. 120,1).
Сподоби, Господи
Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім'я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.
Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:
Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]
Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Священик: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 2, подібний: Коли з дерева): Прийдіте, світлоносні,* всі священно з піснями та кимвалами* багатопісенне успення Богородиці і Матері вшануймо:* від землі бо вона преставляється,* а вселяється зі славою в неземні двори і скинії,* красу Божественну споглядаючи,* а всім, що вірно вшановують Її пам’ять,* благодать узливаючи.
Стих: Воста́нь, Го́споди, увійди́ у покій Твій,* Ти і Киво́т святи́ні Твоє́ї.
Хор Апостольський священний,* зрошеннями хмар божественних* з кінців землі, Владичице, зібрався,* щоб поховати Твоє чесне, і богоприємне, і нетлінне Тіло.* Тим-то і Воїнства понадсвітні,* невидимо ложе обступивши,* піснями співали Тобі:* «Радуйся, новий Ковчеже святости!»
Стих: Кля́вся Госпо́дь Дави́дові істиною* і не зрече́ться її.
Всі неосяжні Твої,* всі несказанні воістину, вражаючі таїнства:* Ти бо стала Божою Родителькою,* небеса сповнила красою,* просвітила світ, уся духмяніла Божественною Твоєю пам’яттю.* Тому блаженною зовуть Тебе племена,* тому Тебе благословляють:* «Радуйся, новий Ковчеже святости!»
Слава, і нині (г. 8): Дівичі хори днесь тайно* довкола ложа Діви і Матері предстоять,* і душі праведників, Царицю обступивши, вшановують:* ті як дар дівство замість мира приносять,* а ці неземний спів з чеснотою дарують.* Подобає бо Матері Божій, щоб Вона, як Цариця,* світлосяйними царськими чеснотами була супроводжувана.* З ними ж і ми, чисте життя від себе принісши,* вийдім на погребення сущої Матері Бога нашого,* співами і піснями духовними* Її суголосно ублажаючи.
Пісня Симеона
Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі.
Бо побачили очі мої* спасіння твоє;
Що приготував ти* перед усіма народами;
Світло на просвіту поганам,* і славу люду твого, Ізраїля.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропарі
(г. 2): Днесь Едеса град веселиться, бо прийняв через тебе купіль хрещення,* і Авгар, від страстей відійшовши, твою пам’ять славить.* З ним же і ми співаємо: Радості духовної сповни життя наше* і пристрасті зціли, Тадею апостоле, молитвами твоїми.
Слава: (г. 4): Агниця твоя, Ісусе, Васса,* кличе великим голосом:* тебе, жениху мій, люблю, і тебе шукаючи, страждаю,* і разом з Тобою розпинаюся, і погребаюся хрещенням Твоїм,* і терплю ради Тебе, щоб і царствувати в Тобі,* і вмираю за Тебе, щоб і жити з Тобою,* та як жертву непорочну прийми мене, що з любов’ю пожертвувалася Тобі.* Її молитвами як милостивий спаси душі наші.
І нині: (г. 1): У різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* визволяєш від смерти душі наші.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою.]
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Середній відпуст
Премудрість.
Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, якої Уcпення світлий празник святкуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім'я, якого є храм), і святого апостола Тадея, і святої мучениці Васси, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після Вечірні
Кондак (г. 2): Невимовного і божественного для людей твого промислу,* неописанне Слово Отче,* і Образ неписаний, і богописаний,* переможна пісня правдивого твого Воплочення.* Його ж вшановуємо, цілуючи.