Перейти до змісту

Св. прор. Самуїла

Post-feast of the Dormition.

Божественна Літургія

Тропар (г. 1): У різдві́ ді́вство зберегла́ ти,* в успе́нні сві́та не оста́вила ти, Богоро́дице.* Переста́вилася ти до життя́, бу́вши Ма́тір’ю Життя́.* І молитва́ми твої́ми* ізбавля́єш від сме́рти ду́ші на́ші.

Сла́ва, і ни́ні: Кондак (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.

Прокімен, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).

Стих: Бо згля́нувся на смире́ння слуги́ Своє́ї, ось бо відни́ні ублажа́ть мене́ всі ро́ди. (Лк. 1,48).

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор.; 190 зач.; 10, 7-18.

7. Браття, коли хто певний, що він Христів, нехай роздумає ще раз сам у собі, що так, як він Христів, так само й ми. 8. Бо якби я хвалився надто своєю владою, що нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився, 9. щоб не здавалося, що я намагаюся вас налякати листами. 10. Листи його, як дехто каже, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий і мова його жалюгідна. 11. Такий нехай знає: які ми на словах у листах неприсутні, такі будемо на ділі присутні.

12. Ми не відважуємося рівняти себе чи робити себе подібними до деяких з тих, які самі себе доручають; та тим, що міряють самих себе самими собою та роблять самих себе подібними до самих себе, бракує розуму. 13. Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але мірою правила, яке Бог дав як міру, яким і вас можемо досягнути. 14. Ми бо не розтягаємося над міру; а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми все ж таки до вас прибули з євангелієм Христа. 15. Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами над міру за нашим правилом 16. і звіщатимемо євангеліє ген поза вами, не хвалячися готовим на чужому полі. 17. Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться. 18. Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той, кого Бог поручає.

Алилуя (г. 8): Воскре́сни, Го́споди, в упокі́й Твій, Ти і киво́т святи́ні Твоє́ї. (Пс 131,8)

Стих: Кля́вся Госпо́дь Дави́дові і́стиною і не відрече́ться її́. (Пс. 131,11)

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 14 зач. 3, 28-35.

Сказав Господь:

28. Істинно кажу вам: усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили. 29. Але хто вирече хулу проти Святого Духа, тому повіки не проститься: він буде винен у грісі вічнім.

30. Вони бо мовили: « Він має нечистого духа ».

31. Приходять мати та брати його і, стоячи надворі, посилають до нього, щоб його прикликати. 32. Народ же сидів круг нього, і кажуть йому:

– Ось твоя мати і брати надворі тебе шукають.

33. Він у відповідь сказав їм:

– Хто моя мати та брати?

34. І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже:

35. – Ось моя мати та мої брати. Бо хто чинить волю Божу, той – мені брат, сестра і мати.

Замість До́стойно, приспів: А́нгели, ба́чачи успе́ння Пречи́стої, здивува́лися, як Ді́ва возхо́дить із землі́ на не́бо.

І ірмос (г. 1): Перемага́ються зако́ни приро́ди у то́бі, Ді́во чи́ста: бо ді́вственне є різдво́, і смерть напере́д заповіда́є життя́; по різдві́ ді́ва, і по сме́рті жива́. Спаса́єш за́вжди, Богоро́дице, наслі́ддя твоє́.

Причасний: Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Вечірня

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Господи, помилуй (12 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.

Вечірні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Псалом 140

Два перші стихи 140-го псалма, глас 6.

Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Псалом 129

З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Стихири

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 6, подібний: Поклавши всю надію): До життя вічносущого* переставилася днесь Життя Родителька* – Всенепорочна Богородиця,* подаючи вірним милість,* і творіння все нині,* ликуючи, радується;* нині ангельські собори,* радіючи Їй, як Цариці, проводжають,* святковий спів у піснях звершуючи.* Єдиний же Її Син і всіх Цар* із Собою оселив,* як усіх Владичицю.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Хмарами несені,* з усієї землі зібрані богогласні Апостоли* прийшли до Сіону,* щоб видіти Матері Господньої славне* і воістину святе успення,* і світлозорі слова принести,* і дивоглядне погребення вчинити тій,* що народила Господа* і стала для всіх вірних пристановищем,* і покровом могутнім,* на землі – божественним* і воістину непоборним.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Світло святкуймо* у божественному успенні* Ту, що од усіх творінь вища,* всі приносячи Їй славні* і світлі дари* – воістину божественні,* що Їй до вподоби:* віру, і надію, і любов незламну,* чистоту, освячення і правду,* якими Вона насолоджується;* щоб сподобила нас бути Її причасниками* і Царства Вишнього удостоїла.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Дар благоприємний* – із материнських обіймів* возложила тебе родителька,* отримавши в уділ* як достойний молитви плід тебе, Самуїле,* і віддавши Богові-Доброчинцю, як обітувала.* Тим-то в тобі спочила благодать Духа, славний,* в незлобивості тебе зростивши* і мудрістю прикрасивши.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Мастю священною,* як священик, огорнений* і, як Пророк, проявлений,* ти провидиш прийдешнє* і за велінням Божественним помазуєш царя,* і майбутнє провіщаєш,* судячи праведно ізраїльський народ, що безперестанно согрішає і від Бога віддаляється,* Самуїле подивугідний,* Богоносцю пребагатий!

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Нині не в загадках* і не в тінях, як перше,* а лицем до лиця споглядаєш ти* Того, Кого запрагнув єси,* морок і обважнілість плоті відложивши,* і, небеса обходячи, радієш,* Пророче всечесний, пророків рівностоятелю,* праведників співбесіднику* і ангелів сопричаснику!

Слава, і нині: (г. 6): На безсмертне Твоє успення, Богородице, Мати Життя, апостоли, на хмарах у повітря захоплювані, хоч були по світу розсіяні, в єдиному соборі предстали пресвятому Твоєму тілу; його ж і поховавши шанобливо, гласом до Тебе Гавриїловим, співаючи, взивали: «Радуйся, Благодатная, Діво, Мати Безневісная, Господь з Тобою!» З ними ж Його, як Сина Твого і Бога нашого, моли, щоб спастися душам нашим.

Світло тихе

Диякон – якщо його нема, то священик:

Премудрість! Прості!

Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Будьмо уважні!

Священик: Мир всім.

Премудрість, будьмо уважні!

Прокімен (г. 5):

Бо́же, ім’я́м Твої́м спаси́ мене́,* і си́лою Твоє́ю суди́ мене́ (Пс. 53,1-2).

Стих: Бо́же, почу́й мою́ моли́тву, ви́слухай слова́ уст мої́х (Пс. 53,4).

Сподоби, Господи

Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім'я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]

Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Священик: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 6, подібний: Третього дня): Слова божественного Гавриїла наслідуючи,* «Радуйся!» зовемо до Тебе, Чистая.* Ти ж, Пресвятая і Мати Господня,* до Нього переставившись,* поминай про співців Твоїх.

Стих: Воста́нь, Го́споди, увійди́ у покій Твій,* Ти і Киво́т святи́ні Твоє́ї.

Незміренна Премудрість Божа* храм собі воздвигла вищий від розуму, Богородице,* із Тебе Духом Святим* і нині Тебе до неземних скиній* переставила, Всеоспівана.

Стих: Кля́вся Госпо́дь Дави́дові істиною* і не зрече́ться її.

Раб, приходжу до Тебе нині, Матері всіх Бога,* од усяких напастей ізбавити благаючи.* Але, о Богородителько!* Царюючи з Сином Твоїм,* християнський рід бережи.

Слава і нині: Коли преставлення пречистого Твого тіла наблизилося,* тоді апостоли, обступивши ложе,* з трепетом дивилися на Тебе;* і деякі, поглядаючи на тіло,* жахом переймалися,* Петро ж зі сльозами голосив до Тебе:* О, Діво,* ясно бачу Тебе простерту, спокійну,* Життя всіх – і подивляю,* адже в Тобі оселилася майбутнього життя насолода.* Але, о Пречистая,* молися ревно Синові Твоєму і Богові,* щоб, не зазнавши шкоди, спаслося стадо Твоє.

Пісня Симеона

Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі.

Бо побачили очі мої* спасіння твоє;

Що приготував ти* перед усіма народами;

Світло на просвіту поганам,* і славу люду твого, Ізраїля.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Тропарі

(г. 2): Дар прецінний даний був ти неплідній утробі* і принесений в жертву, як всепалення благоприємне, Господеві своєму,* послуживши Йому в преподобії і правді,* тому тебе почитаємо, пророче Божий Самуїле,* як молитвеника за душі наші.

Слава: І нині: (г. 1): У різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* визволяєш від смерти душі наші.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою.]

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Середній відпуст

Премудрість.

Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, якої Уcпення світлий празник святкуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім'я, якого є храм), і святого пророка Самуїла, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після Вечірні

Кондак (г. 2): Невимовного і божественного для людей твого промислу,* неописанне Слово Отче,* і Образ неписаний, і богописаний,* переможна пісня правдивого твого Воплочення.* Його ж вшановуємо, цілуючи.

Ваша конфіденційність

Ми використовуємо кілька файлів cookie для роботи сайту. За вашим дозволом ми також вимірюємо, які сторінки допомагають людям знайти парафію, новини чи заходи — це допомагає нам покращувати сайт. Ви можете змінити свій вибір будь-коли за посиланням у нижньому колонтитулі. Політика конфіденційності · Політика використання файлів cookie