Перейти до змісту

Св. мч. Андрія Стратопедарха – сотника, і тих, що з ним

Post-feast of the Dormition.

Божественна Літургія

Тропар (г. 1): У різдві́ ді́вство зберегла́ ти,* в успе́нні сві́та не оста́вила ти, Богоро́дице.* Переста́вилася ти до життя́, бу́вши Ма́тір’ю Життя́.* І молитва́ми твої́ми* ізбавля́єш від сме́рти ду́ші на́ші.

Сла́ва, і ни́ні: Кондак (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.

Прокімен, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47)

Стих: Бо згля́нувся на смире́ння слуги́ Своє́ї, ось бо відни́ні ублажа́ть мене́ всі ро́ди. (Лк. 1,48)

До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

2 Кор. 189 зач.; 9, 12 - 10, 7.

12. Браття, виконання цього служіння не тільки задовольнить потреби святих, але стане ще більш щедрим завдяки численним дякам Богові. 13. З приводу доказу цього вашого служіння вони будуть хвалити Бога за ваш послух у визнанні євангелія Христа та за щедрість вашого дару для них і для всіх. 14. І вони своєю молитвою за вас показують велику до вас любов заради надмірної благодаті Божої у вас. 15. Дяка хай буде Богові за його дар невимовний.

1. Я ж сам, Павло, благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, бо я, коли присутній між вами, покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас. 2. Отож вас прошу, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми поводилися по-тілесному. 3. Ми живемо як люди, але не воюємо по-тілесному, 4. бо зброя нашої боротьби не тілесна, але сильна в Бозі для зруйнування твердинь; ми руйнуємо ложномізкування і всяку гордість, що повстає проти пізнання Бога, і займаємо в полон усякий розум на послух Христові; 6. ми також готові покарати всякий непослух, коли ваш послух завершиться.

7. Ви дивитеся на лице. Коли хто певний, що він Христів, нехай роздумає ще раз сам у собі, що так, як він Христів, так само й ми.

Алилуя (г. 8): Воскре́сни, Го́споди, в упокі́й Твій, Ти і киво́т святи́ні Твоє́ї. (Пс 131,8)

Стих: Кля́вся Госпо́дь Дави́дові і́стиною і не відрече́ться її́. (Пс. 131,11)

Від Марка святого Євангелія читáння.

Мр. 13 зач. 3, 20-27.

20. Одного разу, коли Ісус вернувся додому, стільки народу знову там зібралось, що вони не мали змоги їсти. 21. Довідавшись про те, його свояки вийшли, щоб його взяти, бо говорили:

– Він не при собі!

22. А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє. 23. Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них:

– Як може сатана сатану виганяти? 24. Коли яке царство поділене саме в собі, те царство не може встоятись. 25. Коли яка родина розділена сама в собі, не може та родина встоятись. 26. І коли сатана встав сам на себе й розділився, він не може встоятись, і кінець настав йому. 27. Ніхто не може вдертись до сильного в хату й розграбити його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, і тоді розграбить його хату.

Замість До́стойно, приспів: А́нгели, ба́чачи успе́ння Пречи́стої, здивува́лися, як Ді́ва возхо́дить із землі́ на не́бо.

І ірмос (г. 1): Перемага́ються зако́ни приро́ди у то́бі, Ді́во чи́ста: бо ді́вственне є різдво́, і смерть напере́д заповіда́є життя́; по різдві́ ді́ва, і по сме́рті жива́. Спаса́єш за́вжди, Богоро́дице, наслі́ддя твоє́.

Причасний: Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Вечірня

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Господи, помилуй (12 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.

Вечірні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Псалом 140

Два перші стихи 140-го псалма, глас 4.

Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Псалом 129

З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Стихири

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 4, подібний: Як хороброго): Святе́є Твоє́ пречи́сте* і свяще́нне переста́влення* не за́для відда́лення від тих, що лю́блять Тебе́, ста́лося,* але́ за́для нерозри́вного з’є́днання;* бо тим, що повсякча́сно сла́влять Тебе́, як воістину Бо́жу Ма́тір,* умозри́мо Ти явля́єшся,* даючи́ Твою́ благода́ть* і пока́зуючи, що всім лю́дям* дарува́лася Ти як Засту́пниця.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ковче́гом свя́тости* Того́, Хто всели́вся в Те́бе,* Богоро́дице Чи́стая, ста́вши,* до неме́ркнучого супоко́ю од землі Ти переставля́єшся,* тож і світлістю Його́ ося́юєшся.* Тим-то з висоти́ назира́єш Ти* тих, що з любо́в’ю Тебе́ оспівують* і Боже́ственну ве́лич* Твоїх чуде́с проповідують.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Мов у черто́г многосвітлий,* Син Твій і Госпо́дь прийня́в Тебе́* в жи́тла Свої, Пречи́стая,* показа́в як ковче́г свя́тости* Безпло́тним Во́їнствам і осе́лям святи́х* – сла́вою невимо́вною* Тебе́, що од поги́белі і бід ізбавля́єш* тих, що з любо́в’ю оспівують* вели́чні діла́ Твої, Чи́стая.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 1, подібний: Всехвальні мученики): Му́жности взіре́ць явля́ючи,* привселю́дно відва́жився ти* відда́ти себе́ на суди́лище і стражда́ння,* як воєнача́льник,* що йде попе́реду во́їнів,* Андре́ю страстоте́рпцю пребага́тий;* вірним же за́вжди* то́чиш во́ди зцілень,* із небе́с благода́ть отри́мавши.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Му́жности тезоіме́нним яви́вшись,* му́жньо ви́йшов ти на двобій* врукопа́ш із во́рогом* і його́ погуби́в, мов ще одно́го фарао́на,* стру́менями кро́ви твоє́ї* потопи́вши його́ всево́їнство, досто́йний по́диву.* І ни́ні блага́й,* щоб даро́вано ду́шам на́шим* мир і вели́ку ми́лість.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Во́їнство числе́нне* до́брих ра́тників,* що по́двиг прийняло́,* привів ти, сла́вний, Бо́гові Пода́телеві,* і сме́ртю безсме́ртну сла́ву* здобуло́ воно́ з тобо́ю, пресла́вний.* Із ним блага́й,* щоб даро́вано душа́м на́шим* мир і вели́ку ми́лість.

Слава, і нині (г. 4): Коли відійшла Ти, Богородице Діво,* до Зродженого з Тебе невимовно,* були Яків, брат Божий і перший священноначальник,* Петро, всечесний верховник,* Богословів начальник,* і весь Божественний апостольський лик;* явленим богослов’ям оспівували вони* Божественне і страшне таїнство провидіння Христа Бога,* і живоначальне й богоприємне Твоє тіло поховали* в радості, Всеоспівана.* На висотах же пресвяті й найстарші ангельські сили,* чудо подивляючи,* припадали одне до одного, мовлячи:* Підніміте ваші брами* і прийміте Ту, що зродила небес і землі Творця,* у славослов’ях же оспіваймо чесне і святе тіло,* що вмістило нами Невидимого і Господа.* Тому і ми, пам’ять Твою святкуючи,* взиваємо до Тебе, Преоспівана:* християнський ріг піднеси і спаси душі наші.

Світло тихе

Диякон – якщо його нема, то священик:

Премудрість! Прості!

Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Будьмо уважні!

Священик: Мир всім.

Премудрість, будьмо уважні!

Прокімен (г. 1):

Ми́лість Твоя́, Го́споди, бу́де зі мно́ю* по всі дні життя́ мого́ (Пс. 22,6).

Стих: Госпо́дь мій па́стир: нічо́го мені́ не бракува́тиме; на зеле́них пасо́виськах Він посели́в мене́ (Пс. 22,1-2).

Сподоби, Господи

Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім'я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]

Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Священик: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 1, подібний: Небесних хорів): Безсмертним успінням Божої Матері* ангельський хор радується,* бо вона, відходячи,* поселюється у вічних обителях* і переходить до небесної радости,* у божеське щастя і вічну насолоду.

Стих: Воскресни, Господи, до твого відпочинку,* ти і кивот твоєї святині.

Бажаючи небесного життя,* земне ти зоставила, Богородице Діво.* Ти дівства квітка.* Ти породила Христа, життя всіх.* На твоїм святім похороні, Богоневісто,* побожно стояв збір апостолів.

Стих: Поклявся Господь Давидові правдою* і не відступить від неї.

Твоїм успінням і надгробним співом апостолів* освятилось усе повітря,* а твій висхід, Мати Бога – людинолюбця* − це велике чудо, Богородице Пречиста!* Тому й ми вірно поклоняємось тобі,* Богородице Пречиста.

Слава і нині (г. 8): Ісус, Син твій і Бог наш, Богородице,* засвідчив дві свої природи:* бо як людина – вмирає, і як Бог – воскресає.* Так і щодо тебе, Богомати:* Він зволив, щоб ти умерла за природним законом,* аби невірним Боже провидіння не виглядало привидом.* Бо ти, небесна Невісто, перейшла в небесні оселі,* взята з тієї кімнати, в якій ти жила на землі.* І повітря освятилось твоїм переходом,* як і земля опромінилась твоїм народженням.* Наперед посилається апостолів, і ангели тебе підносять;* тому, поховавши твоє пречисте тіло і заспівавши надгробну пісню,* з острахом дивилися і мовили:* Ця переміна з правиці Всевишнього,* бо він з тобою, і ти не похитнешся.* Але, преславна Мати, не відступай від нас, наглядаючи за нами,* бо ми твій народ і вівці твого пасовиська,* тож на ім'я твоє покликаємося,* і просимо в тебе спасіння й великої милости.

Пісня Симеона

Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі.

Бо побачили очі мої* спасіння твоє;

Що приготував ти* перед усіма народами;

Світло на просвіту поганам,* і славу люду твого, Ізраїля.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Тропарі

(г. 5): Земного сану покинувши славу,* Небесне Царство унаслідував єси,* краплями крові, як пречудними каміннями, нетлінні вінці прикрасив єси* і до Христа привів єси собор страстотерпців.* З хорами ангельськими в невечірньому світлі* Сонце незаходиме - Христа - придбав єси, святий Андрію Стратилате,* Його ж моли із співстрадниками твоїми завжди,* щоб спас душі наші.

Слава: І нині: (г. 1): У різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* визволяєш від смерти душі наші.

Єктенія усильного благання

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою.]

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Середній відпуст

Премудрість.

Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, якої Уcпення світлий празник святкуємо, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім'я, якого є храм), і святого мученика Андрія Стратопедарха – сотника, і тих, що з ним, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після Вечірні

Кондак (г. 2): Невимовного і божественного для людей твого промислу,* неописанне Слово Отче,* і Образ неписаний, і богописаний,* переможна пісня правдивого твого Воплочення.* Його ж вшановуємо, цілуючи.

Ваша конфіденційність

Ми використовуємо кілька файлів cookie для роботи сайту. За вашим дозволом ми також вимірюємо, які сторінки допомагають людям знайти парафію, новини чи заходи — це допомагає нам покращувати сайт. Ви можете змінити свій вибір будь-коли за посиланням у нижньому колонтитулі. Політика конфіденційності · Політика використання файлів cookie