Прп. Максима Ісповідника
Віддання Переображення
Божественна Літургія
Antiphon 1
Shout to the Lord, all the earth, sing now to His name, give glory to His praise.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
The voice of Your thunder was in the whirlwind; Your lightning lit up the world.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
You have clothed Yourself in praise and splendour; You robe Yourself in light as with a cloak.
Through the prayers of the Mother of God, O Saviour, save us.
Glory… Now… Only-begotten Son…
Antiphon 3
Come, let us sing joyfully to the Lord, let us acclaim God, our Saviour.
Son of God, transfigured on the mount, save us who sing to You: Alleluia.
Let us come before His face with praise, and acclaim Him in psalms.
Son of God, transfigured on the mount, save us who sing to You: Alleluia.
For God is the great Lord, and the great king over all the earth.
Son of God, transfigured on the mount, save us who sing to You: Alleluia.
Entrance
Come, let us worship and fall down before Christ.
Son of God, transfigured on the mount, save us who sing to You: Alleluia.
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* showing Your glory to Your disciples as much as they could bear.* Make Your eternal light shine* also on us who are sinners,* through the prayers of the Mother of God,* O Giver of Light, glory to You!
Troparion, Tone 8: Guide of orthodoxy, teacher of piety and purity,* luminary of the world, inspired adornment of hierarchs (or: monks), O wise Maximus,* you have enlightened all by your teachings, O spiritual trumpet.* Intercede with Christ our God for the salvation of our souls.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 2: You took delight in self-control, O wise one,* and you put the desires of the flesh to sleep.* You were seen to have grown in faith;* and, like the Tree of Life in Paradise, you flourished, O holy father, Maximus.
Kontakion, Tone 7: You were transfigured on the mount, O Christ God,* and Your disciples saw Your glory as much as they could;* that when they saw You crucified* they might know that You suffered willingly*, and might proclaim to the world* that You are truly the brightness of the Father.
Prokeimenon, Tone 4
How great are Your works, O Lord, You have made all things in wisdom.
verse: Bless the Lord, O my soul; O Lord, my God, You are exceedingly great. (Psalm 103:24,1)
Epistle
2 Corinthians 7:1-10
Brothers and Sisters, let us cleanse ourselves from every defilement of body and of spirit, making holiness perfect in the fear of God.
Make room in your hearts for us; we have wronged no one, we have corrupted no one, we have taken advantage of no one. I do not say this to condemn you, for I said before that you are in our hearts, to die together and to live together. I often boast about you; I have great pride in you; I am filled with consolation; I am overjoyed in all our affliction.
For even when we came into Macedonia, our bodies had no rest, but we were afflicted in every way—disputes without and fears within. But God, who consoles the downcast, consoled us by the arrival of Titus, and not only by his coming, but also by the consolation with which he was consoled about you, as he told us of your longing, your mourning, your zeal for me, so that I rejoiced still more. For even if I made you sorry with my letter, I do not regret it (though I did regret it, for I see that I grieved you with that letter, though only briefly). Now I rejoice, not because you were grieved, but because your grief led to repentance; for you felt a godly grief, so that you were not harmed in any way by us. For godly grief produces a repentance that leads to salvation and brings no regret, but worldly grief produces death.
Alleluia, Tone 8
verse: Yours are the heavens, and Yours the earth.
verse: Blessed are the people who know the festal shout, they will walk in the light of Your countenance, O Lord. (Psalm 88:12,16)
Gospel
Mark 1:29-35
At that time, Jesus entered the house of Simon and Andrew, with James and John. Now Simon’s mother-in-law was in bed with a fever, and they told him about her at once. He came and took her by the hand and lifted her up. Then the fever left her, and she began to serve them.
That evening, at sunset, they brought to him all who were sick or possessed with demons. And the whole city was gathered around the door. And he cured many who were sick with various diseases, and cast out many demons; and he would not permit the demons to speak, because they knew him.
In the morning, while it was still very dark, he got up and went out to a deserted place, and there he prayed.
Hymn to the Theotokos
O my soul, magnify the Lord transfigured on the mountain.
And the Irmos, Tone 4: Your giving birth was revealed as incorrupt; for it was God who came forth from your womb; He appeared on earth in the flesh, and made His dwelling among us. Thus, O Mother of God, all of us magnify you.
Communion Hymn
We will walk in the light of Your face, O Lord,* and rejoice in Your name forever.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 88:16,17)
Вечірня
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь. Господи, помилуй (12 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!
Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.
Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.
Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.
Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.
Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.
Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.
Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.
Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.
Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.
Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:
Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.
Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.
Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.
Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.
Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.
Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.
Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.
Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.
Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.
Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.
Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.
Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.
Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.
Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)
Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.
Вечірні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Псалом 140
Два перші стихи 140-го псалма, глас 4
Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!
Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.
Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.
Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.
Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.
Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.
Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.
Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.
Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.
Псалом 141
Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.
Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.
Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.
Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.
До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!
Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.
Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.
Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Псалом 129
З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Стихири
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 4): Перед твоїми страстями, Господи,* гора стала подібною до неба,* а хмара, мов намет, над нею розіпнулася.* Коли ти преобразився й Отець свідчив про тебе,* був там Петро з Яковом та Іваном,* бо мали вони бути з тобою і під час твого засудження,* щоб, бачивши твої чудеса, не настрахалися твоїх страждань.* Тому зволь і нам у мирі їм поклонитися,* заради великої твоєї милости.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Перед твоїми страстями, Господи,* гора стала подібною до неба,* а хмара, мов намет, над нею розіпнулася.* Коли ти преобразився й Отець свідчив про тебе,* був там Петро з Яковом та Іваном,* бо мали вони бути з тобою і під час твого засудження,* щоб, бачивши твої чудеса, не настрахалися твоїх страждань.* Тому зволь і нам у мирі їм поклонитися,* заради великої твоєї милости.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Перед твоїм розп'яттям, Господи,* взяв ти своїх учнів на високу гору і преобразився перед ними,* освітлюючи їх промінням своєї могутности,* бо хотів показати і людинолюб'ям і своєю могутністю світлість воскресіння.* Його ти, Боже, і нас у мирі сподоби,* як милостивий і людинолюбний.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Перед твоїм розп'яттям, Господи,* взяв ти своїх учнів на високу гору і преобразився перед ними,* освітлюючи їх промінням своєї могутности,* бо хотів показати і людинолюб'ям і своєю могутністю світлість воскресіння.* Його ти, Боже, і нас у мирі сподоби,* як милостивий і людинолюбний.
Псалом 116
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Гора, колись мрячна і задимлена,* нині вона світла і свята,* бо твої ноги, Господи, стояли на ній;* там ти предвічне і закрите таїнство зробив наостанок явним.* Страшне було твоє Преображення для Петра, Якова й Івана,* що неспроможні були перенести* такої світлости обличчя твого й осяйности риз.* Вони, закривши обличчя, приникли до землі і, страхом охоплені, дивувалися,* побачивши Мойсея та Іллю, що розмовляли з тобою про те, що мало тобі трапитися.* І голос Отця свідчив, кажучи:* Це Син мій любий, що я його вподобав;* його слухайте, бо він дає світові велику милість.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Маючи при собі верховних учнів,* на високій горі преобразився Спас і заблистів преславно,* показуючи, що ті, які заясніли великими чеснотами,* удостояться божественної слави.* Христові співрозмовники – Мойсей та Ілля – об'явили,* що він – Господь, який володіє живими і мертвими* – Бог, який колись говорив через Закон і пророків.* Із світлої хмари голос Отця казав його слухатися, промовляючи:* Слухайтесь того, що хрестом подолав ад* і мертвим дав життя вічне.
Слава і нині (г. 6): Прообразуючи твоє воскресіння,* вийшов ти, Христе Боже, на Тавор,* взявши трьох своїх учнів: Петра, Якова та Івана.* Коли ти преобразився, Таворська гора світлом вкрилася,* тож учні твої, Слове, кинулись долі на землю,* неспроможні бачити невимовного виду.* Ангели з острахом і тремтінням слугували,* небеса вжахнулися, а земля затряслася,* побачивши на землі Господа слави.
Світло тихе
Диякон – якщо його нема, то священик:
Премудрість! Прості!
Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.
Будьмо уважні!
Священик: Мир всім.
Премудрість, будьмо уважні!
Прокімен (г. 5):
Бо́же, ім’я́м Твої́м спаси́ мене́,* і си́лою Твоє́ю суди́ мене́ (Пс. 53,1-2).
Стих: Бо́же, почу́й мою́ моли́тву, ви́слухай слова́ уст мої́х (Пс. 53,4).
Сподоби, Господи
Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.
Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім'я твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.
Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.
Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.
Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.
Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.
Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:
Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.
Прохальна єктенія
Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]
Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священик: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священик читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Священик: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 1): Той, що колись на Синай-горі* промовляв до Мойсея в образах, кажучи: «Я той, Хто Є»* – сьогодні на Таворській горі, преобразившись перед учнями,* показав первісну красу людської природи, яку прийняв на себе.* Свідками такої благодаті поставив Мойсея та Іллю,* вчиняючи їх учасниками радости,* яка звіщала твоє, заради хреста,* славне і спасенне воскресіння.
Стих: Твої − небеса* і земля теж твоя.
Духом передбачаючи прихід до людей* Єдинородного Сина в тілі,* богоотець Давид здалеку накликає все створіння до радости* і по пророчому кличе:* Тавор і Хермон в імені твоїм зрадіють!* Ти, Спасе, вийшов із своїми учнями на цю гору* і, преобразившись, знову осяйною вчинив померклу Адамову природу.* Ти перемінив її у славу і світлість свого Божества,* тому й кличемо до тебе:* Творче всього, Господи, – слава тобі!
Стих: Тавор і Хермон* іменем твоїм радітимуть.
Найкращі з апостолів, безначальний Христе,* побачивши на горі недосяжність твоєї світлости і неприступність Божества,* сповнилися божественним острахом.* Осяйна хмара опромінила їх, і вони почули голос Отця,* що сповіщав тайну твого воплочення,* що ти той самий і після воплочення* – Син єдинородний і Спаситель світу.
Слава і нині (г. 6): Петрові, Якову й Іванові, найкращим своїм апостолам,* показав ти нині, Господи,* на горі Таворській славу божественного свого вигляду.* Вони бачили ризи твої лисніючі* й обличчя, ясніше від сонця;* неспроможні сприйняти твою осяйність,* впали на землю, ніяк не в силі споглядати,* і почули голос, який засвідчував з висот:* Це мій Син улюблений, що прийшов у світ спасти людину.
Пісня Симеона
Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі.
Бо побачили очі мої* спасіння твоє;
Що приготував ти* перед усіма народами;
Світло на просвіту поганам,* і славу люду твого, Ізраїля.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.
Господи, помилуй (3 р.)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропарі
(г. 7): Переобразився Ти на горі, Христе Боже,* показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.* Нехай засяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,* молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою.]
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Середній відпуст
Премудрість.
Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, що на горі Таворській у славі преобразився перед своїми учнями й апостолами, спасення нашого ради, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім'я, якого є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після Вечірні
Кондак: (г. 7): На горі переобразився Ти,* і скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи,* щоб, коли побачать, як Тебе розпинають,* страждання зрозуміли добровільне,* а світові проповідять,* що Ти єси воістину Отче сяяння.