Похід із чесним Деревом чесного і животворного Хреста. Свв. сімох мчч. Макавеїв, і матері їх Соломії, і старця Єлеазара Прп. Альфонса Лігуорі
Початок Успенського посту
Божественна Літургія
Тропар Хреста (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.
Тропар святим (г. 1): Бо́лістями святи́х,* які́ за Те́бе перетерпі́ли,* да́йся ублага́ти, Го́споди,* і всі на́ші бо́лісті зціли́,* Людинолю́бче, мо́лимося.
Сла́ва: Кондак святим (г. 2): Прему́дрості Бо́жої стовпі́в сім* і Боже́ственного Сві́тла світи́льники семисві́чні, Макаве́ї всему́дрі,* пе́ред му́чениками превели́кі му́ченики,* з яки́ми всіх Бо́гу молі́ться, щоб спасли́ся ті, які почита́ють вас.
І ни́ні: Кондак Хреста (г. 4): Вознíсся Ти на хрест добровíльно.* Ново́му лю́дові Твоє́му, що Твоє́ ім’я́ но́сить,* дару́й щедро́ти Твої́, Хри́сте Бо́же.* Возвесели́ си́лою Твоє́ю благовíрний наро́д,* перемо́ги на супроти́вників дай йому́,* що за по́міч ма́є Твоє́ ору́жжя ми́ру, непобо́рну перемо́гу.
Прокімен (г. 7): Вознесі́ть Го́спода Бо́га на́шого і поклоня́йтеся підні́жжю ніг Його́, бо святе́ воно́ (Пс. 98,5).
Стих: Госпо́дь воцари́вся, нехай обу́рюються наро́ди (Пс. 98,1).
Прокімен святим (г. 8): Веселі́ться в Го́споді і ра́дуйтеся, пра́ведні (Пс. 31,11).
Стих: Блаже́нні, яким про́щено беззако́ння і яки́м гріхи́ покри́то (Пс. 31,1).
До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Ряд.: Рим. 119 зач.; 15, 30-33.
30. Браття, благаю вас Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагати мені у моїх небезпеках молитвами за мене до Бога, 31. щоб мені вирватися від невірних у Юдеї, а служба моя в Єрусалимі була святим приємна, 32. і щоб я з радістю прийшов до вас, коли на те воля Божа і відпочив між вами.
33. Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
Хресту: 1 Кор. 125 зач.; 1, 18 - 2, 2.
18. Браття, слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо:
Знищу мудрість мудрих,
і розум розумних зведу нінащо.
20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, 23. ми проповідуємо Христа розп'ятого – ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. але для тих, що покликані – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу силу і Божу мудрість. 25. Бо що глупе у Бога – мудріше від людської мудрости і що немічне у Бога – сильніше від людської сили.
26. Гляньте, брати, на звання ваше: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато благородних; 27. але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, 28. і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, 29. щоб жадне тіло не величалося перед Богом. 30. Ним, отже, ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, відкупленням, 31. щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.
1. Та я, коли прийшов до вас, брати, не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю. 2. Ні! Я постановив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа, і то розп'ятого.
Алилуя (г. 1): Пом’яни́ грома́ду Твою́, яку придба́в Ти від поча́тку (Пс. 73,2).
Стих: Бог же – цар наш спе́редвіку, учини́в спасі́ння посе́ред землі́ (Пс. 73,12).
Алилуя святим (г. 4): Візва́ли пра́ведні, і Госпо́дь почу́в їх, і від усі́х скорбо́т ї́хніх ви́зволив їх (Пс. 33,18).
Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних, і від усі́х них ви́зволить їх Госпо́дь (Пс. 33,20).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Ряд.: Мт. 73 зач. 17, 24 - 18, 4.
24. В той час підійшли збирачі дидрахми до Петра й питають:
– Чи заплатить ваш учитель дидрахму?
25. – Так, – каже.
І як увійшов до хати, Ісус випередив його, кажучи:
– Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?
26. Коли він відповів: з чужих, Ісус сказав до нього:
– Отже, сини вільні. 27. Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там найдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.
1. Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять:
– Хто найбільший у царстві небеснім?
2. Ісус покликав дитину, поставив її серед них 3. і каже:
– Істинно кажу вам: якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в царство небесне. 4. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у царстві небесному.
Від Івана святого Євангелія читáння.
Хресту: Ів. 60 зач. 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.
В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи:
6. Візьми і розпни його!
Каже їм Пилат:
– Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому.
7. Юдеї йому відповіли:
– У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим.
8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові:
– Звідкіля ти?
Ісус не дав йому одвіту.
10. Каже йому Пилат:
– Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп'яти тебе?
11. Відповів Ісус:
– Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх.
13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв:
– Ось цар ваш.
15. Ті закричали:
– Геть! Геть із ним! Розпни його!
Пилат каже їм:
– Царя вашого розп'яти?
Первосвященики відповіли:
– Нема у нас царя, крім кесаря!
16. І видав його їм на розп'яття.
17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп'яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп'ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.
25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:
– Жено, ось син твій.
27. Потім каже до учня:
– Ось мати твоя.
І від тієї хвилини учень узяв її до себе.
28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив:
– Жажду.
30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав:
– Совершилось.
І схиливши голову, віддав духа.
31. Тому що то була п'ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп'яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода.
35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.
Причасний: Знаменува́лося на нас сві́тло лиця́ Твого́, Го́споди (Пс. 4,7).
Другий: Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить по́хвала (Пс. 32,1). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Вечірня
Священник: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь.
Сла́ва Тобі́, Бо́же наш, сла́ва Тобі́.
Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (12 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.
Псалом 103
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода!* Го́споди, Бо́же мій, Ти ве́льми вели́кий!
Ти одягну́вся ве́личчю і красо́ю,* Ти сві́тлом, на́че ри́зою, покри́вся.
Ти розіп’я́в, нена́че наме́т, не́бо,* Ти збудува́в Твої́ го́рниці у во́дах.
Із хмар собі́ ро́биш колісни́цю,* хо́диш на кри́лах ві́тру.
Вітри́ Свої́ми посланця́ми учиня́єш,* по́лум’я вогне́нне − слу́гами Свої́ми.
Ти заснува́в зе́млю на її́ підва́линах,* не захита́ється по ві́ки вікі́в.
Безо́днею, немо́в оде́жею, покри́в її́,* по́над го́рами ста́ли во́ди.
Пе́ред погро́зою Твоє́ю вони́ тіка́ли,* пе́ред го́лосом гро́му Твого́ тремті́ли.
Підвели́ся го́ри, зійшли́ доли́ни до мі́сця,* що Ти їм призна́чив.
Поста́вив їм грани́цю, яко́ї не пере́йдуть,* щоб зно́ву покри́ти зе́млю.
Джере́ла посила́єш у рі́ки,* які́ течу́ть по́між го́рами.
Усю́ звірину́, що в по́лі, вони́ напува́ють,* ди́кі осли́ там га́сять свою́ спра́гу.
Над ни́ми ку́блиться небе́сне пта́ство,* з-по́між гілля́к дає́ свій го́лос.
Ти напува́єш го́ри з Твої́х го́рниць,* земля́ наси́чується пло́дом діл Твої́х.
Виро́щуєш траву́ для ско́ту, зе́ла – на вжи́ток лю́дям,* щоб хліб із землі́ добува́ли:
Вино́, що се́рце лю́дське звеселя́є, олі́ю, щоб від не́ї ясні́ло обли́ччя,* і хліб, що скрі́плює се́рце лю́дське.
Наси́чуються дере́ва Госпо́дні,* ке́дри лива́нські, що посади́в їх.
На них гніздя́ться пти́ці;* бу́сли – на кипари́сах ї́хнє житло́.
Висо́кі го́ри для о́ленів,* ске́лі − для за́йців приту́лок.
Ти створи́в мі́сяць, щоб значи́ти по́ри;* со́нце зна́є свій за́хід.
Наво́диш те́мряву, і ніч надхо́дить,* що в ній вору́шаться усі́ зві́рі дібро́вні.
Левеня́та рика́ють за здо́биччю своє́ю,* пожи́ви від Бо́га для се́бе про́сять.
Хова́ються, як ті́льки зі́йде со́нце,* ляга́ють у свої́х но́рах.
Вихо́дить люди́на до свого́ ді́ла,* і до своє́ї пра́ці аж до ве́чора.
Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в, − по́вна земля́ Твої́х створі́нь.
Ось мо́ре вели́ке, преширо́ке,* у ньо́му плазуні́в без лі́ку, зві́рів мали́х і вели́ких.
Там кораблі́ прохо́дять,* є і левіята́н, яко́го Ти створи́в, щоб ним ба́витися.
Усі́ вони́ від Те́бе дожида́ють,* щоб дав їм у свій час пожи́ву.
Коли́ дає́ш їм, вони́ її́ збира́ють,* як розту́люєш Твою́ ру́ку, вони́ наси́чуються бла́гом.
Вони́ бенте́жаться, коли́ хова́єш вид Свій;* як забира́єш дух у них, вони́ ги́нуть і поверта́ються у свій по́рох.
Зішле́ш Свій дух, – вони́ ожива́ють,* і Ти відно́влюєш лице́ землі́.
Неха́й сла́ва Госпо́дня бу́де пові́ки,* неха́й Госпо́дь раді́є тво́рами Свої́ми.
Спогля́не Він на зе́млю, і вона́ стряса́ється,* торкне́ться гір, вони́ диму́ють.
Я бу́ду Го́сподеві спі́вати по́ки життя́ мого́,* псалми́ співа́тиму, по́ки бу́ду жи́ти.
Неха́й бу́де приє́мна Йому́ моя́ пі́сня;* у Го́споді я весели́тимусь.
Неха́й грі́шники з землі ще́знуть, і беззако́нних бі́льше неха́й не бу́де.* Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
Со́нце зна́є свій за́хід,* наво́диш те́мряву, і надхо́дить ніч.
Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)
Під час 103-го псалма священник мовить перед св. дверми вечірні молитви.
Вечірні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости Твоєї, наведи нас на дорогу Твою, щоб ходили ми в Твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення Твого святого, бо Ти великий і твориш чуда; Ти Бог єдиний і немає подібного Тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я Твоє святе уповає.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Псалом 140
Два перші стихи 140-го псалма, на глас 4.
Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене́, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Поста́в, Го́споди, мої́м уста́м сторо́жу;* до двере́й губ мої́х − ва́рту!
Не дай схили́тися се́рцеві моє́му* до чо́гось зло́го.
Ані чини́ти лихі́ вчи́нки з людьми́, що тво́рять беззако́ння,* – ні ла́сощів ї́хніх я не хо́чу ї́сти.
Неха́й пра́ведник по-до́брому б’є мене́ й виправля́є,* а олі́я грі́шного неха́й не нама́стить голови́ моє́ї.
Я все-таки́ моли́тимусь,* незважа́ючи на ї́хні злі вчи́нки.
Якщо́ су́ддів ї́хніх ски́нуть в уще́лини ске́лі,* то почу́ють, що слова́ мої́ лю́бі.
Немо́вби хтось розби́в і розри́в зе́млю,* розки́дано ї́хні ко́сті пе́ред а́дом.
Бо до Те́бе, Го́споди, мій Бо́же, мої́ о́чі;* до Те́бе прибіга́ю, не губи́ душі́ моє́ї.
Збережи́ мене́ від пе́тлі, що її́ наста́вили на ме́не,* і від сильця́ тих, що тво́рять беззако́ння.
Неха́й грі́шники впаду́ть у вла́сні сі́ті всі ра́зом,* а я пройду́ безпе́чно.
Псалом 141
Я го́лосом мої́м до Го́спода взива́ю,* я го́лосом мої́м до Го́спода молю́ся.
Ска́ргу мою́ пе́ред Ним вилива́ю,* мою́ скру́ту Йому́ я виявля́ю.
Коли́ триво́житься в мені́ дух мій, Ти знає́ш мою́ сте́жку.* На доро́зі, де я ступа́ю, та́йно розста́вили сильце́ на ме́не.
Погля́нь право́руч і подиви́ся:* нема́ ніко́го, хто дбав би за ме́не.
Нема́ куди́ мені́ втіка́ти,* нема́ ніко́го, хто піклува́вся би мно́ю.
До Те́бе, Го́споди, взива́ю й кажу́:* Ти моє́ прибі́жище, в землі́ живи́х Ти − моя́ до́ля!
Зверни́ ува́гу на моє́ блага́ння,* бо я ве́льми неща́сний.
Спаси́ мене́ від гони́телів мої́х,* бо вони́ сильні́ші від ме́не.
Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Псалом 129
З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Стихири
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Днесь ра́дується ві́рних мно́жество боже́ственне:* явля́ється бо Небе́сний Хрест кінця́м землі́,* ося́ює твердь сві́тлом непристу́пним,* пові́тря опромі́нює і землі́ лице́ прикраша́є.* Співа́є боже́ственні пісні́ Це́рква Христо́ва,* слу́жить, почита́ючи Хрест,* що з висоти́ її́ охороня́є, боже́ственний і пречу́дний.* Його́ си́лою укрі́плювані,* до Влади́ки приступі́мо, кли́чучи:* «Умиротвори́ світ і просвіти́ ду́ші на́ші!»
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Хай раді́є творі́ння і танцю́є:* днесь бо розбли́снув Хрест у кінця́х вселе́нної з небе́с,* земне́ просвіща́ючи і явля́ючи з’є́днаними розсі́яних.* Днесь лику́ють із хо́рами а́нгельськими лю́ди:* бо середості́ння, що розділя́ло їх, Хресто́м зруйно́ване* – він я́вно все воєди́но злучи́в.* Тим-то, ся́ючи пе́ред на́ми яскраві́ше від со́нця,* він усе́ творі́ння просвіща́є благода́ттю,* і розсві́тлює і спаса́є* тих, що з ві́рою його́ вшано́вують.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Яскраві́ше від со́нячного ся́йва* хо́че й кіне́ць сві́ту показа́ти Хрест Боже́ственний,* як ски́петр свяще́нний Царя́ Христа́:* ось він пе́ред на́ми ся́є я́сно в усі́х кінця́х.* Він ви́вів з а́ду рід лю́дський,* ад могу́тньо полони́вши, во́рога пове́ргнувши,* де́монів горди́ню до кінця́ погуби́в.* Ни́ні ж він явля́є воскресі́ння Спа́сове* і спаса́є тих, що кли́чуть:* «Умиротвори́ світ і просвіти́ ду́ші на́ші!»
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
(г. 1, подібний: Преславні мученики): Жорстокість не захитала вершка Закону,* що спочивав на сімох стовпах,* бо вони − благородні юнаки й брати,* охоронці Мойсеєвих приписів,* мужньо перенесли* звіриний гнів гонителя,* віддавши тіло своє катам.
Псалом 116
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Піднісши розум понад видимі речі,* побожні й славні юнаки разом з богомудрою матір'ю* дозволили розшматувати члени свого тіла,* оживлені великою надією на вічне життя,* що його вони тепер осягнули,* і спочивають на лоні* свого прабатька Авраама.
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Священний Єлеазар і премудрі юнаки* з богомудрою матір'ю,* озброївшись міцно душевною мужністю,* відважно подались напроти ворога,* немов дратуючи його лютість,* заради благочестя* і зберігання батьківського закону.
Слава (г.8): Святі́ Маккаве́ї тира́нові промовля́ли:* «Для нас, о Антіо́ху, єди́ний Цар – Бог,* від яко́го ми поста́ли і до ко́го поверта́ємося.* І́нший світ чека́є нас, набага́то ви́щий і тривкі́ший від ви́димого;* вітчи́зна ж для нас – Єрусали́м крі́пкий і не ги́нучий,* а торжество́ – з А́нгелами прожива́ння!»* Го́споди, моли́твами їх поми́луй і спаси́ нас!
І нині: (г.8): Твій хрест святий, Христе Боже,* колись Мойсей прообразив на собі* і розбив та переміг Амалика.* А й піснетворець Давид, оспівуючи його,* як твоїх ніг підніжок, доручав йому вклонятися.* Сьогодні ми, грішні, вклоняємось йому* і недостойними устами оспівуємо тебе,* що зволив на ньому дати себе прибити, і молимося:* Господи, сподоби нас, з розкаяним розбійником, твого царства!
Світло тихе
Диякон – якщо його нема, то священник:
Премудрість! Прості!
Вірні: Сві́тло ти́хе свято́ї сла́ви безсме́ртного Отця́ небе́сного, свято́го, блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, дожи́вши до за́ходу со́нця, ба́чивши сві́тло вечі́рнє, сла́вимо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Бо́га. Досто́йно є повсякча́с прославля́ти Тебе́ голоса́ми побо́жними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш усьому́ сві́ту, тому́ світ уве́сь сла́вить Тебе́.
Будьмо уважні!
Священник: Мир всім.
Премудрість, будьмо уважні!
Прокімен (г. 7):
Бо́же, Ти мій засту́пник,* і ми́лість Твоя́ ви́йде мені́ назу́стріч (Пс. 58,18).
Стих: Ви́рятуй мене́ від ворогі́в мої́х, Бо́же, і ви́зволь мене́ від тих, що повстаю́ть на ме́не (Пс. 58,2).
Сподоби, Господи
Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.
Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.
Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.
Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.
Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.
Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.
Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,
І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прохальна єктенія
Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже великий і вишній, в Тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед Твоїм обличчям, щоб Тебе визнавати і принести Тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед Тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його Ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши Тобі милими, згадуємо вночі Твоє ім'я і, просвічувані навчанням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування Твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх Твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг Твоїх і на спадкоємство Твоє, бо перед Тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги Твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на Твою надіючись милість і Твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 8): Мученики твої, Господи, забувши про все житейське,* не зважали на муки задля життя прийдешнього,* тому стали його спадкоємцями й радіють з ангелами.* Їхніми молитвами дай твоїм людям велику милість.
Стих: До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі. Як очі слуг на руки свого пана і як очі слугині – на руки своєї господині,* так очі наші дивляться на Господа, Бога нашого, поки не змилосердиться над нами.
Мученики Господні, моліть Бога нашого* і випросіть душам нашим багато щедрот,* і очищення з безлічі гріхів, молимо вас.
Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми наситилися зневаги.* Надто наситилася душа наша глузування ситих, зневаги гордих.
Мученики Христові непереможні!* Силою хресною ви перемогли обманство* й отримали благодать вічного життя.* Не злякавшись погроз мучителів, ви раділи муками й ранами,* а нині кров ваша стала зціленням для душ наших!* Молітесь, щоб спаслися душі наші.
Слава: (г. 8): Ду́ші пра́ведних у руці́ Госпо́дній,* таки́х як Авраа́м, і Ісаа́к, і Я́ків,* пра́отці, що жили́ рані́ше Зако́ну,* та праро́дичі Маккаве́їв,* яки́х ми ни́ні восхваля́ємо.* Ці бо, тверді́ душе́ю Авраа́мові наща́дки,* поревнува́ли ві́рі свого́ пра́отця Авраа́ма* й аж до сме́рти боро́лися за благоче́стя.* В благоче́сті бо ви́ховавшись* і зако́нно подвиза́вшись,* вони́ оска́ржили нече́стя прокля́того Антіо́ха.* І, нічо́го не пожалі́вши з доча́сного життя́,* зара́ди ві́чного все Бо́гові посвяти́ли:* ду́шу, му́жність, почуття́, ті́ло ю́не* і нагоро́ди у чистоті́ ви́хованим.* О, ко́рінь благочести́вий,* з яко́го проросли́ ви, Маккаве́ї!* О, ма́тір свята́, що породи́ла рі́вне седми́ці число́!* Але́ мо́лимо вас, Маккаве́ї,* з ма́тір’ю ва́шою Соломоні́єю* та му́дрим свяще́ником Єлеаза́ром,* як предстоя́чих Христу́ Бо́гові,* зара́ди яко́го ви потруди́лися!* Плода́ми стражда́нь ва́ших насоло́джуючись у Ньо́го,* усе́рдну моли́тву зверші́ть за лю́дство:* бо Він тво́рить, що хо́че,* і вико́нує бажа́ння вас,* що боїте́ся Його́.
І нині: Спо́внився го́лос проро́ка Твого́, Бо́же, Мойсе́я, що звіща́в:* «Поба́чите Життя́ ва́ше, що висі́тиме пе́ред очи́ма ва́шими».* Днесь Хрест воздвига́ється* – і світ від облу́ди визволя́ється;* днесь Христо́ве Воскресі́ння оно́влюється* – і кінці́ землі́ ра́дуються,* на кимва́лах Дави́дових пі́сню Тобі́ прино́сячи і виголо́шуючи:* «Зверши́в єси́ спасі́ння по́серед землі́, Бо́же* – Хрест і Воскресі́ння,* яки́ми спас єси́ нас, Благи́й і людинолю́бний,* Всеси́льний Го́споди, сла́ва Тобі́!»
Пісня Симеона
Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.
Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;
Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;
Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропарі
(г. 1): Болістями святих,* які за Тебе перетерпіли,* дайся ублагати, Господи,* і всі наші болісті зціли,* Людинолюбче, молимося.
Слава: І нині: (г. 1) Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.
Єктенія усильного благання
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг Твоїх, коли призиваємо святе ім'я Твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости Твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися Тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю Твою.]
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Середній відпуст
Премудрість.
Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священник: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!
Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Священник: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, силою чесного і животворчого Хреста, похід з древом якого пам’ять днесь звершуємо, молитвами святих, славних і всехвальних апостолів, і святого (ім'я, якого є храм), і святих сімох мучеників Макавеїв та їхньої матері Соломонії, і старця Єлеазара, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.
Вірні: Амінь.
Після Вечірні
Вірні: Влади́чице, прийми́ молі́ння слуг твої́х* і ви́зволь нас від уся́кої ну́жди і печа́лі.