Передсвяття походу з чесним і животворним Хрестом Господнім
Св. і прав. Євдокима
Божественна Літургія
Перший антифон повсякденний
Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон повсякденний
Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон повсякденний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.
Сла́ва, і ни́ні: Кондак (г. 4): Вознíсся Ти на хрест добровíльно.* Ново́му лю́дові Твоє́му, що Твоє́ ім’я́ но́сить,* дару́й щедро́ти Твої́, Хри́сте Бо́же.* Возвесели́ си́лою Твоє́ю благовíрний наро́д,* перемо́ги на супроти́вників дай йому́,* що за по́міч ма́є Твоє́ ору́жжя ми́ру, непобо́рну перемо́гу.
Прокімен (г. 7): Вознесі́ть Го́спода Бо́га на́шого і поклоня́йтеся підні́жжю ніг Його́, бо святе́ воно́ (Пс. 98,5).
Стих: Госпо́дь воцари́вся, нехай обу́рюються наро́ди (Пс. 98,1).
До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Кор. 169 зач.; 1, 12-20.
12. Браття, слава наша – свідоцтво нашої совісти, як ми поводились у світі, зокрема щодо вас, у святості й щирості Божій, не в мудрості тілесній, а в Божій благодаті. 13. Бо іншого вам не пишемо, як тільки те, що читаєте й розумієте, і надіюся, що зрозумієте це вповні, 14. як вже зрозуміли нас почасти, що ми – ваша слава, як і ви – наша в день Господа нашого Ісуса Христа.
15. І бувши певен цього, я хотів прийти до вас скорше, щоб удруге ви мали радість, 16. потім від вас перейти в Македонію і знову з Македонії прийти до вас, щоб ви мене вирядили в Юдею. 17. Хіба я, маючи те на думці, поводивсь легковажно? Чи те, що я задумую, задумую по-тілесному, так що в мені одночас пробуває і «Так, Так», і «Ні, Ні»? 18. Бог мені свідок, що наше слово до вас не є «Так» і «Ні». 19. Бо Син Божий, Ісус Христос, що ми вам проповідували – я, Сильван і Тимотей – не був «Так» і «Ні»: в ньому було «Так». 20. Скільки бо обітниць Божих у ньому – «Так»; і тому через нього «Амінь» Богові на славу через нас.
Алилуя (г. 1): Пом’яни́ грома́ду Твою́, яку придба́в Ти від поча́тку (Пс. 73,2).
Стих: Бог же – цар наш спе́редвіку, учини́в спасі́ння посе́ред землі́ (Пс. 73,12).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 91 зач. 22, 23-33.
23. В той час приступили до Ісуса садукеї, що кажуть, ніби нема воскресіння, і спитали його:
24. – Учителю, Мойсей сказав: коли хто вмре бездітним, нехай брат його одружиться з його жінкою і дасть потомство братові своєму. 25. Було в нас сім братів. Перший, одружившись, умер, не маючи потомства, і зоставив свою жінку братові своєму. 26. Так само і другий, і третій – аж до сьомого. 27. Нарешті, після всіх померла й, жінка. 28. У воскресінні, отже, котрого з сімох буде жінка? Всі бо мали її.
29. Ісус у відповідь сказав їм:
– Помиляєтеся, бо не знаєте ні Писання, ні Божої сили. 30. У воскресінні не женяться і не виходять заміж, але будуть як ангели на небі. 31. А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже: 32. Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Бог – не мертвих, але живих!
33. І чувши це, народ дивувався його навчанню.
Причасний: Знаменува́лося на нас сві́тло лиця́ Твого́, Го́споди (Пс. 4,7). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.