Свв. апп. і дияконів Прохора, Никанора, Тимона й Пармена
Божественна Літургія
Перший антифон повсякденний
Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон повсякденний
Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон повсякденний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар (г. 2): Па́м’ять пра́ведного з похвала́ми,* а тобí виста́чає свíдчення Госпо́днього, предте́че,* бо ти яви́вся воíстину і від проро́ків чеснíший,* бо у стру́менях сподо́бився хрести́ти Проповíданого.* Тому́ за íстину постражда́в ти, радíючи,* благовісти́в ти й тим, що в а́ді, Бо́га, я́вленого в тíлі,* що взяв гріх свíту і подає́ нам вели́ку ми́лість.
Сла́ва: Кондак (г. 3): Спе́ршу неплíдна, днесь Христо́вого предте́чу ро́дить,* і він є спо́вненням уся́кого проро́цтва,* бо кого́ проро́ки проповíдували,* на то́го він у Йорда́ні ру́ку покла́в.* Яви́вся Бо́жого Сло́ва проро́к, проповíдник, а водно́раз і предте́ча.
І ни́ні: Богородичний (г. 3): Ді́ва днесь предстої́ть у це́ркві* і з ли́ками святи́х неви́димо за нас мо́литься Бо́гу.* А́нгели з архиєре́ями поклоня́ються,* апо́столи з проро́ками лику́ють,* бо ра́ди нас мо́лить Богоро́диця предві́чного Бо́га.
Прокімен (г. 7): Возвесели́ться пра́ведник у Го́споді і упова́є на Ньо́го (Пс. 63,11).
Стих: Ви́слухай, Бо́же, го́лос мій, коли́ моли́тимусь до Те́бе (Пс. 63,2).
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
1 Кор. 161 зач.; 15, 29-38.
29. Браття, що зроблять ті, що христяться за мертвих? Коли мертві ніяк не воскресають, чого тоді за них христитись? 30. Чого й нам наражатися повсякчас на небезпеки? 31. Щодня я вмираю, брати, і свідчу це славою, яку я маю у вас в Христі Ісусі, Господі нашім. 32. І коли б я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають,
їжмо й пиймо,
бо завтра помремо.
33. Не дайте себе обманути: лихі товариства псують добрі звичаї. 34. Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
35. Але може хто скаже: Як воскреснуть мертві і в якім тілі прийдуть? 36. Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не вмре. 37. І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або яке інше. 38. Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню – власне тіло.
Алилуя (г. 4): Пра́ведник, як фíнік, розцвіте́ і, як кедр на Лива́ні, ви́росте (Пс. 91.13).
Стих: Наса́джені в до́мі Госпо́днім, у двора́х Бо́га на́шого процвіту́ть (Пс. 91.14).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 85 зач. 21, 23-27.
23. В той час, як навчав Ісус, приступили до нього первосвященики і старші народу і мовили:
– Якою владою ти чиниш це? Хто тобі дав цю владу?
24. Ісус у відповідь сказав їм:
– Я теж спитаю вас одну річ, і коли мені на неї відповісте, я вам теж скажу, якою владою я чиню це. 25. Іванове хрищення звідки було? З неба чи від людей?
Вони почали міркувати між собою: «Як скажемо: з неба, він нам скаже: чого ж тоді ви не увірували в нього? 26. А як скажемо: від людей, – боїмось народу, всі бо вважають Івана за пророка». 27. І вони відповіли Ісусові:
– Не знаємо.
Тоді він сказав їм:
– І я вам не скажу, якою владою чиню це.
Причасний: В па́м’яті ві́чній буде пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6-7). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.