Св. вмч. й цілителя Пантелеймона

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини,* що всюди єси і все наповняєш,* скарбе дібр і життя подателю,* прийди і вселися в нас,* і очисти нас від усякої скверни,* і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Господи, помилуй (12 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.)

Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.

Вечірні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає.]

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Блажен муж

Блажен муж, – алилуя – що за радою безбожних не ходить. Алилуя. (3 р.)

Бо Господь дбає про путь праведних,* а путь безбожних загине. Алилуя. (3 р.)

Служіте Господеві в страсі* і радуйтеся у тремтінні. Алилуя. (3 р.)

Блаженні всі,* що на нього надіються. Алилуя. (3 р.)

О Господи, як багато моїх ворогів* багато їх повстали проти мене. Алилуя. (3 р.)

У Господа спасіння;* і на твій народ – благословення твоє. Алилуя. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: Алилуя (3 р.)

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Алилуя. (3 р.).

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Вірні: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі, Господи.

[Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих.]

Священик: Бо твоя є влада і твоє царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Псалом 140

Два перші стихи 140-го псалма, на глас 4.

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Псалом 129

З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Стихири

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 4, подібний: Покликаний був ти): Досто́йно зва́ний був єси́ Пантелеймо́ном: * адже́ коли́ на всіх простягну́в єси́ * людинолю́бне про ду́ші піклува́ння * і тіл лікува́ння показа́в, * тоді́ тезоіме́нним звання́м ти збагати́вся, * знайшо́вши, му́ченику, воздая́ння за чесно́ту і винагоро́ду за благоче́стя, * я́влений як вінцено́сець і нездо-ла́нний во́їн * Христа́ Бо́га на́шого, * Яко́го моли́ * спасти́ і просвіти́ти ду́ші на́ші.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Ти від надзе́мних джере́л Спаси́теля * благода́ть боже́ственних зці́лень повсякча́с черпа́єш * і ря́сно пролива́єш, * і подає́ш тим, що приступа́ють до те́бе, всеблаже́нний, * ося́й їх усі́х, що сла́вне твоє́ і всесвяще́нне * і світлоно́сне торжество́ ві́рно зве́ршують, * боже́ственною благода́ттю, * я́вно пома́заний богоподі́бним прозва́нням і доброто́ю, * – моли́, щоб не́ю були́ обдаро́вані * всі, що оспі́вують тебе́.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Му́ками мно́гими була́ ви́пробувана * ни́ні твоя́ пала́юча вогне́м * любо́в до спра́вжнього Жада́ння * – ревни́во з тобо́ю боро́лися і мо́ре, і вого́нь! * Тому́, пове́ргнувши Нача́льника зла, * ти я́вно прийня́в життєно́сну ді́ю Утіши́-теля, * бага́ту на дари́. * Не́ю преди́вно ти й поме́рлого живи́м, богому́дрий, показа́в єси́, * і різномані́тні зці́лення * здійсни́в єси́, преблаже́нний.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 2): Безопла́тно благода́ть дає́ш ти лю́дям, * Пантелеймо́не му́ченику сла́в-ний, * і ду́хів проганя́єш призива́нням Христа́, * і сліпи́м зір дару́єш, яко щи́рий Його́ уго́дник. * Але́ моли́, лі́карю всеблаже́нний, * щоб дарува́в Він сві́тові мир тверди́й * і тим, хто тебе́ лю́бить, вели́ку ми́лість.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Ма́тері благочести́вої запра́гнув єси́ ві́ри, * ба́тькове ви́правив єси́ нече́с-тя; * бо утве́рджений уче́ннями Єрмола́я, * ним і хре́щений був ти, * Пан-телеймо́не му́ченику сла́вний. * Моли́ ми́лостивого Бо́га, * неду́жих лі́ка-рю і при́страстей прогони́телю, * щоб ви́зволилися від на́пастей * ті, що з ві́рою тво́рять па́м’ять твою́, завжди́ шано́вану.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Відки́нув єси́ ома́ну ба́тька, всесла́вний, * і, слова́ ма́тері обду́мано при-йня́вши, * по́над зо́лото плід прині́с єси́, за Госпо́днім го́лосом; * і лі́карем особли́вим яви́вся ти, * Пантелеймо́не му́ченику сла́вний. * Ідучи́ ж доро́-гою благода́ті, * знайшо́в ти хло́пчика, що до́лі лежа́в, уку́шений гадю́-кою; * і, до Бо́га моли́тву сотвори́вши * і ре́вно Його́ блага́ючи, * зра́зу о́т-рока воскреси́в, а га́да розтерза́в. * Тож помина́й нас, що з ві́рою тво́римо твою́ па́м’ять, * хай знайде́мо ми́лість у День Су́дний.

Слава: (г. 6): Возсія́ла днесь свяще́нна па́м’ять безсрі́бника, * склика́ючи ві́рних на та-їнстве́нну у́чту * і вво́дячи у святко́ве торжество́ грома́ди святолю́бців. * Поста́в бо пе́ред на́ми лі́кар-чудотво́рець, * неду́ги всім зціля́ючий * – Пантелеймо́н, тверди́й стражда́лець, * – і мо́литься ре́вно Го́сподеві, * щоб спасли́ся ду́ші на́ші.

І нині: (догмат г. 6): Хто ж тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме твого пречистого Різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші;

Вхід

Диякон: Господеві помолімся.

а священик мовить потиху молитву входу:

Благий людинолюбний Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій, і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика: Благослови, владико, святий вхід.

Священик благословляє до сходу і каже: Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

Премудрість! Прості!

Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Будьмо уважні!

Священик: Мир всім.

Премудрість, будьмо уважні!

Прокімен

Псалом 58 (г. 7):

(г. 8): Благослові́ть ни́ні Го́спода,* всі слу́ги Госпо́дні (Пс. 133,1).

Стих: Ви, що стоїте́ в хра́мі Госпо́днім, у дво́рах до́му Бо́га на́шого (Пс. 133,1).

Читання

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги пророка Ісаї читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Так говорить Господь: Нехай зберуться всі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда! Ви мої свідки, – слово Господнє, – і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створений передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені. Я, я – Господь: нема спасителя, крім мене. Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, – слово Господнє; я – Бог. Я – Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, – хто змінить? Так говорить Господь, Бог, що визволяє вас – Святий Ізраїля. (Іс. 43, 9-14)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас – за згубу, вони однак – у мирі. Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям; вони, потерпівши трохи, великих добродійств зазнають, бо Бог їх досвідчив і знайшов їх достойними себе. Він випробував їх, як золото в горнилі, і прийняв їх, як жертву всепалення. В час їхніх відвідин вони засяють і, немов іскри, по стерні розбіжаться. Правитимуть народами й володітимуть племенами, а Господь царюватиме над ними повік. Ті, що звірились на нього, зрозуміють правду, і вірні в любові перебуватимуть при ньому, бо ласка й милосердя – для вибранців його. (Муд. 3, 1-9)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Плачу Єремії читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає. Добре чекати мовчки від Господа спасіння. Добре для людини носити ярмо в юнацтві. Нехай сидить на самоті мовчки, бо він його наклав на нього. Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія! Нехай наставить тому, хто б'є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу! Бо не навіки Господь відкидає. Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої. Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських. А коли хтось бере під ноги усіх в'язнів країни чи перекручує право людини перед очима Всевишнього, коли ошукує когось у якійсь справі, – хіба Господь того не бачить? Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління? Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя? Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік – за кару за гріхи власні? Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа! (Плач Єр. 3, 25-40)

Єктенія усильного благання

Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.

Вірні: Господи, помилуй.

Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою.]

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сподоби, Господи

Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім'я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.

Прохальна єктенія

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]

Священик: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Священик: Нехай буде влада царства твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 1): До́блесного стражда́льця Пантелеймо́на, * що за благоче́стя подвиза́вся, * прийді́те, лю́ди, оспіва́ймо, промовля́ючи: * «Ра́дуйся, тверди́й побо́рнику ві́ри пі́сля проро́ків і апо́столів; * ра́дуйся, ти, що мав у собі́ Христа́, * по-ді́бний діла́ми до Павла́; * ра́дуйся, морепла́вців небу́рна при́стане; * ра́-дуйся, на́ша похвало́ * і Це́ркви ві́рних ра́досте!»

Стих: Пра́ведник, як фінік, процвіте́, * як кедр на Ліва́ні, примно́житься.

Із дити́нства до́бру сте́жку знайшо́вши, * ми́лістю Христо́вою пома́завши се́рце, * ти зціля́єш хворо́би тим, що усе́рдно про́сять; * тому́ й поме́рлого підня́в ти моли́твами твої́ми * і в нагоро́ду отри́мав Небе́сне Ца́рство, * Пантелеймо́не всеблаже́нний.

Стих: Наса́джені в до́мі Госпо́дньому * у двора́х Бо́га на́шого процвіту́ть.

Страстоте́рпця Христо́вого похвалі́мо, * му́дрого Пантелеймо́на, * що змі́я вбив си́лою Хре́сною, * і моли́твами Єрмола́євими о́трока воскреси́в, * і посо-ро́мив слова́ несвяще́нної му́дрости, * і мо́литься безнаста́нно, * щоб усі́м да́но гріхі́в про́щення.

Слава: (г. 8): Матери́нське полюби́вши благоче́стя, * ба́тьківське ви́правивши нече́с-тя, * ти став во́їном Лі́каря душ, * по-лі́карськи себе́ ви́ховавши; * і Боже́-ственною благода́ттю в обо́х тих реча́х досві́дчений, * ти при́страстей ви-корі́нювачем і душ лі́карем показа́вся. * Але́, як у стражда́ннях тве́рдість * і в моли́твах сті́йкість здобу́в ти, * Пантелеймо́не му́ченику Христо́вий, * так ре́вно блага́й, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.

І нині: (богородичний): Неневі́сная Ді́во, що Бо́га несказа́нно зача́ла пло́ттю, – Ма́ти Бо́га Ви́шньо-го! Твої́х слуг про́сьби прийми́, Всенепоро́чная, всім подаючи́ очи́щення прогрі́шень: ни́ні, на́ші блага́ння прийма́ючи, моли́ про спасі́ння всіх нас.

Пісня Симеона

Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі.

Бо побачили очі мої* спасіння твоє,

що приготував ти* перед усіма народами.

Світло на просвіту поганам,* і славу люду твого, Ізраїля.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Тропарі

(г. 8): Звання високе лікарського уміння прийнявши, славний,* через науку священного Єрмолая, возлюбив ти благочестиву віру матері твоєї.* За неї, радіючи, мужньо пострадав Ти* і прийняв благодать недуги зціляти.* Тому й наші недуги зціли,* щоб ми похвалами почитали твою пам’ять, великомученику Пантелеймоне.

Слава і нині: Ти, Милосердний, що задля нас народився з Діви,* витерпів розп'яття і смертю смерть подолав,* і як Бог, появив воскресіння,* не погорди тими, що їх ти створив рукою своєю.* Покажи, Милостивий, своє людинолюбство,* прийми Богородицю, що тебе породила й молиться за нас,* і спаси, Спасе наш, людей зневірених.

Великий відпуст

Премудрість.

Вірні: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.

Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого великомученика і цілителя Пантелеймона, якого пам'ять днесь святкуємо, і святого (ім'я, якого є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після Вечірні

Кондак (г. 5): Як наслідувач милостивого Ти і благодать оздоровлень від нього прийняв,* страстотерпцю й мученику Христа Бога.* Молитвами твоїми душевні наші недуги зціли,* повсякчас відганяючи спокусника від тих, що з вірою кличуть:* спаси нас, Господи.