Свв. мчч. Бориса і Гліба, у хрещенні названих Романом і Давидом

Перший антифон повсякденний

Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Другий антифон повсякденний

Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Третій антифон повсякденний

Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Тропар (г. 2): Правди́ві страстоте́рпці і і́стинні єва́нгелія Христо́вого послухачі́,* доброче́сний Рома́не з незлоби́вим Дави́дом,* ви не спроти́вилися во́рогові – бра́тові,* що вбива́в ва́ші тіла́, а душ не міг діткну́тися.* Неха́й, о́тже, пла́че злий властолю́бець,* а ви, раді́ючи з а́нгельськими ли́ками, стоячи́ пе́ред Свято́ю Тро́йцею,* молі́ться, щоб краї́на рі́дних ва́ших благовго́дна була́* і щоб сини́ ру́ські спасли́ся.

Сла́ва: Кондак (г. 3): Засія́ла днесь пресла́вна па́м’ять ва́ша,* благоро́дні страстоте́рпці Христо́ві, Рома́не й Дави́де,* що скли́куєте нас на просла́ву Христа́, Бо́га на́шого.* Тому, прибіга́ючи до ковче́га ва́ших мо́щів,* прийма́ємо дар оздоро́влення ва́шими молитва́ми, святі́ї,* бо ви є божестве́нні лікарі́.

І ни́ні: Богородичний (г. 3): Ді́ва днесь предстої́ть у це́ркві* і з ли́ками святи́х неви́димо за нас мо́литься Бо́гу.* А́нгели з архиєре́ями поклоня́ються,* апо́столи з проро́ками лику́ють,* бо ра́ди нас мо́лить Богоро́диця предві́чного Бо́га.а.

Прокімен (г. 4): Святи́м, що на землí Його́, прояви́в Госпо́дь усí бажа́ння свої́ в них (Пс. 15,3).

Стих: Я ба́чив Го́спода повсякча́с пе́редо мно́ю, бо Він право́руч ме́не, щоб я не похитну́вся (Пс. 15,8).

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

Ряд.: 1 Кор. 157 зач.; 14, 26-40.

26. Браття, коли сходитеся, і кожний має чи то пісню, чи навчання, чи то об'явлення, чи то мову, чи то пояснення – все хай буде для збудування. 27. Коли хто говорить мовами, нехай їх буде двоє, а щонайбільше троє, і нехай один поясняє, і то по черзі. 28. Коли ж нема, хто міг би пояснити, нехай мовчить у Церкві, нехай собі й Богові говорить. 29. Щождо пророків, нехай два чи три говорять, інші ж хай уважають. 30. Коли ж кому з присутніх дано об'явлення, хай мовчить перший. 31. Бо всі ви можете один за одним пророкувати, щоб усі навчались й утішались. 32. Духи пророків коряться пророкам, 33. бо Бог є Бог не безладу, а миру.

Жінки, як у всіх Церквах святих, 34. нехай мовчать, їм бо не дозволено говорити; нехай будуть у покорі, як і закон говорить. 35. А коли хочуть чого навчитися, хай спитають удома своїх чоловіків, бо непристойно в церкві жінці говорити. 36. Хіба від вас вийшло слово Боже? Хіба до вас одних прибуло?

37. Якже кому здається, що він пророк або має який духовний дар, хай розуміє, що те, що пишу – заповідь Господня. 38. Коли ж хто її не визнає, того не визнавайте.

39. Тому, брати мої, хай вашим прагненням буде пророкувати, і говорити мовами не бороніте, 40. але все нехай діється пристойно і доладно.

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Мчч.: Рим. 99 зач.; 8, 28-39.

28. Браття, знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за його постановою, усе співдіє на добро. 29. Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами; 30. яких же наперед призначив, тих і покликав; і яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.

31. Що отже скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас? 32. Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас; як, отже, разом із ним не дасть нам усього? 33. Хто буде винуватити вибраних Божих, коли Бог оправдує, 34. хто засудить? Христос Ісус, який умер, щобільше – й воскрес, що по правиці Божій, – він заступається за нас.

35. Хто нас відлучить від любови Христа? Горе чи страждання, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36. Бо написано:

За тебе нас увесь день убивають,

уважають нас за овець, призначених на заріз.

37. Але в усьому цьому маємо повну перемогу завдяки тому, хто возлюбив нас. 38. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні власті, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39. ні висота, ні глибина, ні інше яке сотворіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім.

Алилуя (г. 4): Візва́ли пра́ведні, і Госпо́дь почу́в їх, і від усíх скорбо́т їх ви́зволив їх (Пс. 33,18).

Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних і від усíх них ви́зволить їх Госпо́дь (Пс. 33,20).

Від Матея святого Євангелія читáння.

Ряд.: Мт. 83 зач. 21, 12-14; 17-20.

12. В той час Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів і ослони тих, що продавали голубів, 13. і сказав їм:

– Написано: дім мій домом молитви буде зватись; ви ж чините з нього печеру розбійників.

14. І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх.

17. І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував.

18. Уранці, вертаючись до міста, він зголоднів. 19. Побачивши край дороги смоковницю, він підійшов до неї, та не найшов на ній нічого, крім самого листя, і сказав до неї:

– Нехай повік не буде з тебе плоду!

20. І негайно же смоковниця всохла. Побачивши це, учні здивувались і говорили:

– Як це смоковниця в одну мить засохла?

Від Івана святого Євангелія читáння.

Мчч.: Ів. 52 зач. 15, 17 - 16, 2.

Сказав Господь своїм учням:

17. Це вам заповідаю: щоб ви любили один одного.

18. Вас ненавидить світ – знайте, що він мене перше, ніж вас, ненавидів. 19. Як би ви були від світу, світ своє любив би. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, тому світ вас ненавидить. 20. Згадайте слово, що я був сказав вам: слуга не більший від пана свого. Якщо переслідували мене, переслідуватимуть і вас; і якщо слово моє зберігали, зберігатимуть і ваше. 21. Та все те робитимуть вам за моє ім'я, не знають бо того, хто послав мене. 22. Якби я не прийшов був і не говорив до них, гріха не мали б. Але тепер вони виправдання за їхній гріх не мають. 23. Хто ненавидить мене, і Отця мого ненавидить. 24. Якби я не чинив був серед них діл, яких ніхто інший не чинив, гріха не мали б. Тепер же й бачили й зненавиділи – і мене й Отця мого. 25. Але щоб здійснилося слово, що написане в законі їхньому: ненавиділи вони мене без причини. 26. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, він свідчитиме про мене. 27. Та й ви свідчитимете, бо ви зо мною від початку.

1. Сказав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Вас виключать із синагог, і настане година, коли кожен, хто вас убиватиме, гадатиме, що служить Богові.

Причасний: Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить похвала́ (Пс. 32,1). Алилу́я, алилуя, алилуя.