Неділя 7-та, святих отців шести Вселенських Соборів.
Прп. Макрини, сестри св. Василія Великого Прп. Дія
Божественна Літургія
Перший антифон воскресний
Воскли́кніте Господе́ві, вся зе́мле, співа́йте ж і́мені Його́, відда́йте сла́ву в хва́лі Йому!
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Скажі́те Бо́гові: як страшні́ діла́ Твої́! У мно́жестві си́ли Твоє́ї лести́тимуть Тобі́ вороги́ Твої́.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Вся земля́ неха́й покло́ниться Тобі́ і співа́є Тобі́, неха́й же співа́є і́мені Твоє́му, Всеви́шній!
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спасе, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон воскресний
Бо́же, уще́дри нас і благослови́ нас, яви́ сві́тло лиця́ Твого́ на нас і поми́луй нас.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Щоб пізна́ти на землі́ путь Твою́, у всіх наро́дах – спасі́ння Твоє́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Неха́й іспові́дують Тебе́ лю́ди Бо́же, неха́й іспові́дують Тебе́ лю́ди всі.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон воскресний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар воскресний (г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість.
Тропар отців (г. 8): Препросла́влений Ти, Хри́сте Бо́же наш,* світи́ла на землі́ – отці́в на́ших – оснува́в Ти* і ни́ми до і́стинної ві́ри всіх нас напра́вив Ти.* Багатомилосе́рдний, сла́ва Тобі́.
Кондак воскресний (г. 7): Уже́ бі́льше вла́да сме́ртна не змо́же люде́й держа́ти,* Христо́с бо зійшо́в, сокруша́ючи й розоря́ючи си́ли її́.* Зв’я́зується ад,* проро́ки су́голосно ра́дуються,* предста́в Спас, мо́влячи тим, що в ві́рі:* Ви́йдіть, ві́рні, у воскресі́ння.
Сла́ва: Кондак отців (г. 8): Апо́столів пропові́дування і отці́в догма́ти* єди́ну ві́ру утверди́ли Це́ркві,* яка́ і, ри́зу і́стини з богосло́вія ви́шнього но́сячи,* пра́во пра́вить, і сла́вить* благоче́стя вели́ке та́їнство.
І ни́ні: Богородичний (г. 8): Неперемо́жній Влада́рці на честь перемо́ги* ми, слу́ги твої́, врято́вані від ли́ха,* подя́чні пісні́ склада́ємо Тобі́, Богоро́дице.* А ти, що ма́єш си́лу нездола́нну,* від уся́ких бід нас охорони́,* щоб взива́ти до те́бе:* Ра́дуйся, Неві́сто неневі́сная.
Прокімен (г. 7): Госпо́дь крі́пость лю́дям Свої́м дасть, Госпо́дь благослови́ть люде́й Свої́х ми́ром (Пс. 28,11).
Стих: Принесі́ть Господе́ві, сини́ Бо́жі, принесі́ть Господе́ві молоди́х баранці́в (Пс. 28,11).
Прокімен, пісня Отців (г. 4): Благослове́н єси́, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне, і просла́влене ім’я́ Твоє́ на ві́ки (Дан. 3,26).
Стих: Бо пра́ведний єси́ в усьо́му, що сотвори́в Ти нам (Дан. 3,27).
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
Ряд.: 1 Кор. 124 зач.; 1, 10-18.
10. Браття, благаю вас ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів між вами, але щоб ви були з'єднані в однім дусі і в одній думці. 11. Я бо довідався про вас, мої брати, від Хлоїних, що між вами є суперечки. 12. Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів. 13. Хіба Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас ? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися? 14. Дякую Богові, що я нікого з вас не христив, крім Крисла та Ґая, 15. щоб не сказав хто, що ви були хрищені в моє ім'я. 16. Христив я теж дім Стефани; і більш не знаю, чи христив я кого іншого.
17. Христос бо послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. 18. Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.
До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
Отців: Євр. 334 зач.; 13, 7-16.
7. Браття, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки.
9. Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. 10. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо м'ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров'ю, страждав поза містом. 13. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. 15. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім'я. 16. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Алилуя (г. 7): Бла́го є іспові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній (Пс. 91,2).
Стих: Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ на вся́ку ніч (Пс. 91,3).
Алилуя (г. 1): Бог богі́в, Госпо́дь мо́вив, і призва́в зе́млю від схо́ду со́нця до за́ходу (Пс. 49,1).
Стих: Збері́ть Йому́ преподо́бних Його́, що запові́дують заві́т Його́ в же́ртвах (Пс. 49,5).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Ряд.: Мт. 58 зач. 14, 14-22.
14. Того часу, побачив Ісус силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. 15. Як же настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть:
– Пустинне це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.
16. Ісус сказав їм:
– Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.
17. Вони ж мовлять до нього:
– Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві риби.
18. Тоді він каже:
– Принесіть мені їх сюди.
19. І велівши народові сісти на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав хліби і дав учням, а учні – людям. 20. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. 21. Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловік, окрім жінок та дітей.
22. І зараз же заставив учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як відпускав народ.
Від Івана святого Євангелія читáння.
Отців: Ів. 56 зач. 17, 1-13.
1. В той час Ісус, підвівши очі до неба, сказав:
– Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, 2. згідно з владою, яку ти дав йому над усяким тілом: дати життя вічне тим, яких ти дав йому. 3. Це – вічне життя, щоб пізнали тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, якого послав єси. 4. Я прославив тебе на землі: виконав діло, яке ти дав мені виконати. 5. Тепер, отже, прослав мене, Отче, у себе, тією славою, яку я мав у тебе, перш ніж постав світ.
6. Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти дав мені зо світу. Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово. 7. Тепер вони зрозуміли, що все, що ти дав мені, від тебе походить; 8. слова бо, що ти дав мені, я дав їм, і вони прийняли й таки справді зрозуміли, що я від тебе вийшов, і увірували, що ти мене послав.
9. Я молюся за них, не за світ молюся, а за тих, яких ти дав мені, бо вони твої. 10. І все моє – твоє, і твоє – моє, і я прославився в них. 11. Я більше не у світі, але вони у світі, і я йду до тебе. Отче святий, ради імени твого бережи їх, тих, яких ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми. 12. Коли я був з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; я стеріг тих, яких ти дав мені, і ніхто з них не пропав, крім сина погибелі, щоб збулося Писання. 13. Тепер же йду до тебе й говорю це у світі, щоб вони мали у собі радість мою повну.
Причасний: Хвалі́те Го́спода з небе́с, хвалі́те Його во ви́шніх (Пс. 148,1).
Другий: Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить похвала́ (Пс. 32,1). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Вечірня
Священник: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь.
Сла́ва Тобі́, Бо́же наш, сла́ва Тобі́.
Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (12 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.
Псалом 103
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода!* Го́споди, Бо́же мій, Ти ве́льми вели́кий!
Ти одягну́вся ве́личчю і красо́ю,* Ти сві́тлом, на́че ри́зою, покри́вся.
Ти розіп’я́в, нена́че наме́т, не́бо,* Ти збудува́в Твої́ го́рниці у во́дах.
Із хмар собі́ ро́биш колісни́цю,* хо́диш на кри́лах ві́тру.
Вітри́ Свої́ми посланця́ми учиня́єш,* по́лум’я вогне́нне − слу́гами Свої́ми.
Ти заснува́в зе́млю на її́ підва́линах,* не захита́ється по ві́ки вікі́в.
Безо́днею, немо́в оде́жею, покри́в її́,* по́над го́рами ста́ли во́ди.
Пе́ред погро́зою Твоє́ю вони́ тіка́ли,* пе́ред го́лосом гро́му Твого́ тремті́ли.
Підвели́ся го́ри, зійшли́ доли́ни до мі́сця,* що Ти їм призна́чив.
Поста́вив їм грани́цю, яко́ї не пере́йдуть,* щоб зно́ву покри́ти зе́млю.
Джере́ла посила́єш у рі́ки,* які́ течу́ть по́між го́рами.
Усю́ звірину́, що в по́лі, вони́ напува́ють,* ди́кі осли́ там га́сять свою́ спра́гу.
Над ни́ми ку́блиться небе́сне пта́ство,* з-по́між гілля́к дає́ свій го́лос.
Ти напува́єш го́ри з Твої́х го́рниць,* земля́ наси́чується пло́дом діл Твої́х.
Виро́щуєш траву́ для ско́ту, зе́ла – на вжи́ток лю́дям,* щоб хліб із землі́ добува́ли:
Вино́, що се́рце лю́дське звеселя́є, олі́ю, щоб від не́ї ясні́ло обли́ччя,* і хліб, що скрі́плює се́рце лю́дське.
Наси́чуються дере́ва Госпо́дні,* ке́дри лива́нські, що посади́в їх.
На них гніздя́ться пти́ці;* бу́сли – на кипари́сах ї́хнє житло́.
Висо́кі го́ри для о́ленів,* ске́лі − для за́йців приту́лок.
Ти створи́в мі́сяць, щоб значи́ти по́ри;* со́нце зна́є свій за́хід.
Наво́диш те́мряву, і ніч надхо́дить,* що в ній вору́шаться усі́ зві́рі дібро́вні.
Левеня́та рика́ють за здо́биччю своє́ю,* пожи́ви від Бо́га для се́бе про́сять.
Хова́ються, як ті́льки зі́йде со́нце,* ляга́ють у свої́х но́рах.
Вихо́дить люди́на до свого́ ді́ла,* і до своє́ї пра́ці аж до ве́чора.
Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в, − по́вна земля́ Твої́х створі́нь.
Ось мо́ре вели́ке, преширо́ке,* у ньо́му плазуні́в без лі́ку, зві́рів мали́х і вели́ких.
Там кораблі́ прохо́дять,* є і левіята́н, яко́го Ти створи́в, щоб ним ба́витися.
Усі́ вони́ від Те́бе дожида́ють,* щоб дав їм у свій час пожи́ву.
Коли́ дає́ш їм, вони́ її́ збира́ють,* як розту́люєш Твою́ ру́ку, вони́ наси́чуються бла́гом.
Вони́ бенте́жаться, коли́ хова́єш вид Свій;* як забира́єш дух у них, вони́ ги́нуть і поверта́ються у свій по́рох.
Зішле́ш Свій дух, – вони́ ожива́ють,* і Ти відно́влюєш лице́ землі́.
Неха́й сла́ва Госпо́дня бу́де пові́ки,* неха́й Госпо́дь раді́є тво́рами Свої́ми.
Спогля́не Він на зе́млю, і вона́ стряса́ється,* торкне́ться гір, вони́ диму́ють.
Я бу́ду Го́сподеві спі́вати по́ки життя́ мого́,* псалми́ співа́тиму, по́ки бу́ду жи́ти.
Неха́й бу́де приє́мна Йому́ моя́ пі́сня;* у Го́споді я весели́тимусь.
Неха́й грі́шники з землі ще́знуть, і беззако́нних бі́льше неха́й не бу́де.* Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
Со́нце зна́є свій за́хід,* наво́диш те́мряву, і надхо́дить ніч.
Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)
Під час 103-го псалма священник мовить перед св. дверми вечірні молитви.
Вечірні молитви
Велика єктенія
У мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости Твоєї, наведи нас на дорогу Твою, щоб ходили ми в Твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення Твого святого, бо Ти великий і твориш чуда; Ти Бог єдиний і немає подібного Тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я Твоє святе уповає.]
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Блажен муж
Блаже́н муж, – Алилу́я, – що за ра́дою безбо́жних не хо́дить. (Пс. 1,1) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Бо Госпо́дь дба́є про путь пра́ведних, а путь безбо́жних заги́не. (Пс. 1,6) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Служі́те Го́сподеві в стра́сі і ра́дуйтеся у тремті́нні. (Пс. 2,11) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Блаже́нні всі, що на Ньо́го наді́ються. (Пс. 2,12) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Воскре́сни, Го́споди, спаси́ мене́, мій Бо́же. (Пс. 3,8) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
У Го́спода спасі́ння; і на Твій наро́д – благослове́ння Твоє́. (Пс. 3,9) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Го́споди, поми́луй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Господи, в обуренні Твоїм не картай нас, ані в гніві Твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю Твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані Твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання Твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих.]
Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Псалом 140
Два перші стихи 140-го псалма, на глас 7.
Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене́, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.
Поста́в, Го́споди, мої́м уста́м сторо́жу;* до двере́й губ мої́х − ва́рту!
Не дай схили́тися се́рцеві моє́му* до чо́гось зло́го.
Ані чини́ти лихі́ вчи́нки з людьми́, що тво́рять беззако́ння,* – ні ла́сощів ї́хніх я не хо́чу ї́сти.
Неха́й пра́ведник по-до́брому б’є мене́ й виправля́є,* а олі́я грі́шного неха́й не нама́стить голови́ моє́ї.
Я все-таки́ моли́тимусь,* незважа́ючи на ї́хні злі вчи́нки.
Якщо́ су́ддів ї́хніх ски́нуть в уще́лини ске́лі,* то почу́ють, що слова́ мої́ лю́бі.
Немо́вби хтось розби́в і розри́в зе́млю,* розки́дано ї́хні ко́сті пе́ред а́дом.
Бо до Те́бе, Го́споди, мій Бо́же, мої́ о́чі;* до Те́бе прибіга́ю, не губи́ душі́ моє́ї.
Збережи́ мене́ від пе́тлі, що її́ наста́вили на ме́не,* і від сильця́ тих, що тво́рять беззако́ння.
Неха́й грі́шники впаду́ть у вла́сні сі́ті всі ра́зом,* а я пройду́ безпе́чно.
Псалом 141
Я го́лосом мої́м до Го́спода взива́ю,* я го́лосом мої́м до Го́спода молю́ся.
Ска́ргу мою́ пе́ред Ним вилива́ю,* мою́ скру́ту Йому́ я виявля́ю.
Коли́ триво́житься в мені́ дух мій, Ти знає́ш мою́ сте́жку.* На доро́зі, де я ступа́ю, та́йно розста́вили сильце́ на ме́не.
Погля́нь право́руч і подиви́ся:* нема́ ніко́го, хто дбав би за ме́не.
Нема́ куди́ мені́ втіка́ти,* нема́ ніко́го, хто піклува́вся би мно́ю.
До Те́бе, Го́споди, взива́ю й кажу́:* Ти моє́ прибі́жище, в землі́ живи́х Ти − моя́ до́ля!
Зверни́ ува́гу на моє́ блага́ння,* бо я ве́льми неща́сний.
Спаси́ мене́ від гони́телів мої́х,* бо вони́ сильні́ші від ме́не.
Стихири
Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.
(г. 7): Прийді́те й раді́ймо з Го́сподом,* що здола́в вла́ду сме́рти й просвіти́в лю́дський рід,* з безтіле́сними взива́ючи:* Тво́рче і Спа́се наш, − сла́ва Тобі́!
Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.
Ти ви́терпів хрест і погребе́ння за нас, Спа́се,* і, як Бог, умертви́в сме́ртю смерть.* Тому́ й поклоня́ємось Твоє́му на тре́тій день воскресі́нню,* Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Псалом 129
Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.
Апо́столи, ба́чивши воскресі́ння Творця́,* чудува́лись, співа́ючи хвалу́ а́нгельську:* Це − сла́ва Це́ркви, це – скарби́ ца́рства.* Го́споди, що стражда́в за нас, − сла́ва Тобі́!
Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.
Хоч і схопи́ли Тебе́, Хри́сте, беззако́нні лю́ди,* але́ Ти - мій Бог, і не стида́юсь;* би́ли Тебе́ по пле́чах, і не відріка́юсь;* до хреста́ Тебе́ приби́ли, і цього́ не скрива́ю;* воскресі́нням Твої́м хвалю́ся, бо Твоя́ смерть є життя́м мої́м.* Всеси́льний і людинолю́бний Го́споди, − сла́ва Тобі́!
Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.
(г. 6): Із лона зродився Ти перед зірницею, від Отця без матері перед віками, хоч Арій і вважає Тебе творінням, а не Богом, дерзаючи причисляти Тебе, Творця, до творінь безумно, полум’я вогню вічного собі збираючи цим. Та Собор, що в Нікеї, Сином Божим Тебе проголосив, Господи, Отцю і Духові сопрестольним.
Стих: За́для І́мени Твого́ наді́юсь на Те́бе, Го́споди, наді́ється душа́ моя́ на сло́во Твоє́;* наді́ється душа́ моя́ на Го́спода.
Христову ризу, роздерту і розтерзану псів щелепами, ви мудро зшили, всечесні отці, бачити наготу Його ніяк не зносячи, як Сим та Яфет – отцівську в древності; ви посоромили безтямного та його однодумців – Арія, люті однойменного.
Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі від ра́нньої сторо́жі* неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.
Македонян і несторіан, євтихіан і діоскорян, аполлінаріан, савелліан і севірян – вовків лютих, що прийшли в овечих шкурах, ви далеко від стада Спасового, як істинні пастирі, відігнали, нагими, без овечих шкур, тричі нещасних виставивши прекрасно. Тому вас ублажаємо.
Стих: Бо в Го́спода ми́лість і відку́плення вели́ке в Ньо́го;* Він ви́зволить Ізра́їля від усьо́го беззако́ння його́.
(г. 4, подібний: Дав ти як знамено): Преподобна Макрино!* Ти зберегла нетлінне й незаплямлене дівицтво* у чистому житті* й роздала майно та покинула світ і все світове,* виконавши заповіт Христа,* за яким ти пішла.* Тим-то небесне блаженство дарував тобі* Ісус Чоловіколюбець* і Спас душ наших.
Псалом 116
Стих: Хвалі́те Го́спода всі наро́ди!* Прославля́йте Його́ всі лю́ди!
Святим життям* ти премудро навчила нас,* що таке – незаймана* і безсмертна душа.* Ти пильнувалася, щоб не торкатися гріховної погані,* відокремившись від тілесних зв'язків,* щоб могти безплямно і без пороку з'явитися перед своїм Женихом* – чистою, непорочною* і милою Богові.
Стих: Вели́ке бо до нас Його́ милосе́рдя,* і ві́рність Го́спода пові́ки.
Твоє світлопромінне обличчя,* прехвальна Макрино,* немов зоря, засяяло після смерти.* Так ото Христос прославив тебе,* як свою діву-обручницю:* прозорчисту, милосердну, співчутливу,* задивлену й залюблену в Бога.* Ти рівноангельським своїм життям на землі* сподобалася Господеві світлістю своєї поведінки.
Слава (г. 6): Прийдіть, побожні вірні* і погляньмо на чудовий квітник чеснот,* який насадив Господь, а не чоловік.* Подивляймо душу преблаженної нашої Матері Макрини,* щоб наші душі захопилися красою того квіття і запахом раю.* Бо з нього течуть ріки Божої благодаті на всю вселенну;* й оце Агнець Божий пасеться між лілеями.* Йому з нею поклонімся.
І нині (догмат, г. 7): Ма́тір’ю ти ста́ла надприро́дно, Богоро́дице,* і несказа́нно та незбагне́нно залиши́лась Ді́вою;* чу́да ж твої́х роди́н язи́к сказа́ти неспромо́жен.* Бо зача́ття твоє́, Пречи́ста, було́ преди́вне,* і недося́жний є о́браз роди́н.* Бо коли́ Бог хо́че, то зміня́ється і лад приро́ди.* Тому́ всі ми тебе́, за Ма́тір Бо́жу ма́ючи, блага́ємо щи́ро:* Моли́сь, щоб спасти́ся ду́шам на́шим.
Вхід
Диякон: Господеві помолімся.
а священник мовить потиху молитву входу:
Благий Людинолюбче Царю, що все благословляєш! Молимось Тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід Твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священника:
Благослови, владико, святий вхід.
Священник благословляє до сходу і каже:
Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.
Премудрість! Прості!
Вірні: Сві́тло ти́хе свято́ї сла́ви безсме́ртного Отця́ небе́сного, свято́го, блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, дожи́вши до за́ходу со́нця, поба́чивши сві́тло вечі́рнє, сла́вимо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Бо́га. Досто́йно є повсякча́с прославля́ти Тебе́ голоса́ми побо́жними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш усьому́ сві́ту, тому́ світ уве́сь сла́вить Тебе́.
Після кадження і закінчення пісні диякон, підійшовши до св. дверей і дивлячись на людей, виголошує:
Будьмо уважні!
Священник: Мир всім.
Премудрість, будьмо уважні!
Прокімен (г. 6):
Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся (Пс. 92,1).
Стих: Вдягну́всь Госпо́дь у си́лу і опоя́сався (Пс. 92,1).
Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну, і вона́ не захита́ється (Пс. 92,1).
Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди, нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та (Пс. 92,6).
Читання
Премудрість.
Чтець: З книги Буття читання.
Будьмо уважні.
Чтець: Як же Аврам почув, що його братанича взято в полон, озброїв своїх вправних слуг, що народилися в його домі, числом триста вісімнадцять, і погнався за тими аж до Дану Вночі він із слугами, окремими загонами, вдарив на них, розбив їх і гнався за ними аж до Хови, що на північ від Дамаску. Він відібрав усе майно, а й Лота, свого братанича, з його добром, і привів назад, також і жінок з людьми. Коли ж він, розбивши Кедорлаомера з царями, які були з ним, повертався назад, цар Содому вийшов йому назустріч у Шаве-долину, себто в Царську долину. А Мелхіседек, цар Салему, виніс хліб і вино — він був священик Бога Всевишнього — поблагословив його й мовив: Хай благословен буде Аврам Богом Всевишнім, що сотворив небо й землю. Благословен хай буде Бог Всевишній, що видав ворогів твоїх тобі в руки! І дав йому (Аврам) десяту частину з усього. (Бт. 14, 14-20)
Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання.
Будьмо уважні.
Чтець: Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі. Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні. Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам. Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари? Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами. І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити. Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь. Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем. Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю. (Второзакон 1, 8-17)
Премудрість.
Чтець: З книги Второзаконня читання.
Будьмо уважні.
Чтець: Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося. Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим! Бо Господь, Бог ваш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків, що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу. А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі. Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись. Він твоя слава, він — Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі. (Второзакон. 10, 14-21)
Єктенія усильного благання
Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.
Вірні: Господи, помилуй.
Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)
[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг Твоїх, коли призиваємо святе ім'я Твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости Твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися Тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю Твою.]
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Сподоби, Господи
Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.
Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.
Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.
Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.
Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.
Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.
Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.
Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,
І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Прохальна єктенія
Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Вірні: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю
Вірні: Господи, помилуй.
Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Вірні: Пода́й, Го́споди.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Вірні: Тобі́, Го́споди.
[Боже великий і вишній, в Тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед Твоїм обличчям, щоб Тебе визнавати і принести Тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед Тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його Ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши Тобі милими, згадуємо вночі Твоє ім'я і, просвічувані навчанням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування Твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх Твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]
Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Священник: Мир всім.
Вірні: І духові твоєму.
Голови ваші перед Господом схиліть.
Вірні: Тобі, Господи.
Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг Твоїх і на спадкоємство Твоє, бо перед Тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги Твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на Твою надіючись милість і Твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Стихири на стиховні
(г. 7): Ти воскре́с із гро́бу, Спа́се сві́ту,* і підня́в люде́й з Твої́м ті́лом.* Го́споди, – сла́ва Тобі́!
Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)
Прийді́ть і поклоні́мось воскре́слому з ме́ртвих,* що всіх просвіти́в,* бо Він ви́зволив нас від а́дських мук* Свої́м на тре́тій день воскресі́нням,* даючи́ нам життя́ і вели́ку ми́лість.
Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)
В ад зійшо́вши, Хри́сте, Ти смерть полони́в* і, на тре́тій день воскре́снувши, з Собо́ю воскреси́в і нас,* що сла́вимо Твоє́ могу́тнє воскресі́ння,* людинолю́бний Го́споди.
Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)
Ди́вним Ти, Го́споди, видава́вся, немо́в со́нний лежачи́ у гро́бі,* але́, воскре́снувши на треті́й день,* як всемогу́тній, Ти співвоскреси́в Ада́ма, що кли́кав:* Сла́ва воскресі́нню Твоє́му, єди́ний Людинолю́бче!
Слава і нині: Влади́чице, всі ми земля́ни прихо́димо під твій покро́в* і кли́чемо до те́бе:* Богоро́дице, на́ша наді́є,* ви́бав нас із незліче́нних прогрі́шень* і спаси́ ду́ші на́ші.
Пісня Симеона
Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.
Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;
Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;
Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.
Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй. (3 р.)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Вірні: Амінь.
Тропарі
(г. 7): Розори́в Ти хресто́м Твої́м смерть,* отвори́в Ти розбі́йникові рай,* мироно́сицям плач переміни́в Ти,* і апо́столам пропові́дати повелі́в,* що воскре́с Ти, Хри́сте Бо́же,* даючи́ сві́тові вели́ку ми́лість.
Слава: (г. 4): Боже отців наших,* що завжди поводишся з нами за твоєю лагідністю!* Не зостав нас без твоєї ласки,* але молитвами їхніми влаштуй у мирі життя наше.
І нині: Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.
Великий відпуст
Прему́дрість!
Вірні: Благослови́.
Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.
Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.
Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.
Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.
Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!
Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.
Священник: Христо́с, що воскре́с із ме́ртвих, і́стинний Бог наш – молитва́ми пречи́стої Своє́ї Ма́тері, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столів, і свято́го (ім’я, якого є храм), і святих отців шести Вселенських соборів, і святого архангела Гавриїла, що його собору пам'ять сьогодні звершуємо, і преподобної матері нашої Макрини, сестри св. Василія Великого, і всіх святи́х – поми́лує і спасе́ нас як благи́й і людинолю́бний.
Вірні: Амінь.
Після Вечірні
(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.