Собор св. архангела Гавриїла

Перший антифон повсякденний

Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Другий антифон повсякденний

Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Третій антифон повсякденний

Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Тропар (г. 4): Небе́сних во́їнств архистрати́ги,* мо́лимо вас за́вжди ми, недосто́йні,* щоб ви ва́шими молитва́ми огороди́ли нас* покро́вом крил духо́вної ва́шої сла́ви,* охороня́ючи нас, що уси́льно припада́ємо і кли́чемо:* Від бід ви́звольте нас* як очі́льники ви́шніх сил.

Сла́ва: Кондак (г. 2): Архистрати́ги Бо́жі, служи́телі божестве́нної сла́ви,* а́нгелів очі́льники і люде́й наста́вники,* кори́сного нам просі́ть і вели́кої ми́лости* як безтіле́сних архистрати́ги.

І ни́ні: Богородичний (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.

Прокімен (г. 4): Ти тво́риш а́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми – по́лум’я вогню́ (Пс. 103,4).

Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода; Го́споди, Бо́же мій, Ти ду́же вели́чний (Пс. 103,1).

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 142 зач.; 9, 13-18.

13. Браття, хіба не знаєте, що ті, які працюють коло святого, їдять із святого і ті, які служать жертовникові, мають частку з жертовника? 14. Так само й Господь велів тим, що проповідують Євангеліє, з Євангелія жити.

15. Та я не користався тим і не тому пишу, щоб було так зо мною. Волію бо скорше вмерти, ніж щоб хто відібрав у мене ту мою славу. 16. Бо коли я проповідую Євангеліє, нема мені від того слави, бо це мій обов'язок. І горе мені, коли б я не проповідував Євангелія. 17. Коли б я робив це добровільно, я мав би нагороду; коли ж це не з власної волі, я виконую доручену роботу. 18. Яка ж тоді для мене нагорода? Та, що, проповідуючи Євангеліє, я його викладаю даром, щоб не користатися правом, яке маю з Євангелія.

Алилуя (г. 5): Хвалі́те Го́спода, всі а́нгели Його́, хвалі́те його́, всі си́ли Його́ (Пс. 148,2).

Стих: Бо Він сказа́в – і поста́ло, Він повелі́в – і створи́лося (Пс. 148,5).

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 65 зач. 16, 1-6.

1. В той час приступили до Ісуса фарисеї та садукеї, і, спокушаючи його, просили, щоб показав їм знак з неба. 2. А він у відповідь сказав їм:

– Як настане вечір, ви кажете: буде гарна погода, бо червоне небо; 3. а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати? 4. Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони.

І покинув їх і пішов звідти.

5. Коли перепливали учні на той бік, забули взяти хліба. 6. Ісус сказав їм:

– Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської.

Причасний: Ти тво́риш а́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми – по́лум’я вогню́ (Пс. 103,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.