Переставл. блаж. Ольги, княгині Київської, у хрещенні названої Оленою

Перший антифон повсякденний

Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Другий антифон повсякденний

Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Третій антифон повсякденний

Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Тропар (г. 1): Підні́сши свій ум на кри́лах богопізна́ння, пресла́вна О́льго,* ти зли́нула ви́ще ви́димого сві́ту,* осягну́вши Бо́га, Творця́ вселе́нної.* Знайшо́вши Його́, ти прийняла́ у хре́щенні нове́ життя́* і повсякча́с перебува́єш у нетлі́нності,* втіша́ючись плода́ми* життєда́йного де́рева.

Сла́ва: Кондак (г. 4): Похвалі́м сього́дні Бо́га, доброчи́нця всіх,* що просла́вив на Ру́сі-Украї́ні О́льгу богому́дру,* щоб за її́ молитва́ми* пода́в проще́ння гріхі́в ду́шам на́шим.

І ни́ні: Богородичний (г. 4): Йоаки́м і А́нна з несла́ви безді́тности* і Ада́м і Є́ва від тлі́ння сме́ртного ви́зволилися, Пречи́ста,* у святі́м різдві́ твої́м.* Його́ святку́ють лю́ди твої́,* з прови́ни прогрі́шень ви́зволені,* коли́ кли́чуть до те́бе:* Неплі́дна ро́дить Богоро́дицю* і корми́тельку життя́ на́шого.

Прокімен (г. 4): Ди́вний Бог у святи́х свої́х, Бог Ізра́їлів (Пс. 67,36).

Стих: В церква́х благословíть Бо́га, Го́спода, ви — з джере́л ізра́їлевих (Пс. 67,27).

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Ряд.: Рим. 108 зач.; 12, 1-3.

1. Браття, благаю вас Божим милосердям, приносити тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: вашу богослужбу згідно з розумом. 2. І не взоруйтеся на цей світ, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, яка воля Божа, що добре, що угодне, що досконале.

3. Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, але думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.

Діянь святих апостолів читáння.

Св.: Ді. 49 зач.; 26, 1-5; 12-20

1. В тих днях Аґриппа сказав Павлові:

– Дозволяється тобі про себе говорити.

Тоді Павло, простягши руку, почав свою оборону:

2. – Царю Аґриппо! Вважаю себе щасливим, що сьогодні маю виправдатись перед тобою від усього того, в чому юдеї мене винуватять, 3. особливо ж тому, що знаєш усі звичаї юдейські та їхні спірні питання. Тому я прошу вислухати мене терпеливо. 4. Яке моє життя було змалку, як воно пройшло між моїм народом і в Єрусалимі, знають усі юдеї. 5. Вони здавна мене знають, коли б хотіли свідчити, що я жив за найстрогішою сектою нашої віри – фарисеєм.

12. Отак, ідучи в Дамаск з уповноваженням та дорученням первосвящеників, 13. у дорозі опівдні, царю, я побачив з неба світло понад сяйво сонця, що осяяло навкруги мене й тих, що йшли зо мною. 14. Усі ми попадали на землю, і я почув голос, що говорив до мене єврейською мовою: «Савле, Савле! Чого ти мене гониш? Трудно тобі проти рожна бити ногою». 15. Я ж озвався: « Господи, хто ти?» Господь сказав: «Я Ісус, якого ти гониш. 16. Встань, отже, підведись на ноги! На те бо я тобі явився, щоб вибрати тебе слугою і свідком видіння, в якому ти мене бачив, і тих, в яких тобі явлюся. 17. Я визволю тебе від народу та від поган, до яких я тебе посилаю, 18. щоб їм відкрити очі, щоб вони відвернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога та щоб вірою в мене одержали відпущення гріхів і насліддя між освяченими».

19. Тому, царю Аґриппо, я не спротивився небесному видінню, 20. а, навпаки, я почав проповідувати спочатку тим, що в Дамаску, а потім тим, що в Єрусалимі і по всім краю Юдейськім, і також поганам, щоб покаялись і навернулися до Бога й доказали вчинками своє покаяння.

Алилуя (г. 1): Терпели́во очíкував я Го́спода, і Він почу́в мене́, і ви́слухав моли́тву мою́ (Пс. 39,2).

Стих: І ви́вів мене́ з безо́дні при́страстей і з багни́стого боло́та (Пс. 39,3).

Від Матея святого Євангелія читáння.

Ряд.: Мт. 39 зач. 10, 37 - 11, 1.

37. Сказав Господь: Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той мене недостойний. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той мене недостойний.

38. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний. 39. Хто своє життя зберігав, той його погубить; а хто своє життя погубить задля мене, той його найде.

40. Хто вас приймав, той мене приймає; хто ж мене приймає, той приймає того, хто мене послав.

41. Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду, і хто приймає праведного, тому що він праведний, той одержить праведничу нагороду. 42. Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної води, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди.

1. Коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати і проповідувати по їхніх містах.

Від Івана святого Євангелія читáння.

Св.: Ів. 35 зач. 10, 1-9.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

1. Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечу кошару не ворітьми, а влізає деінде, той – злодій і розбійник. 2. Хто ж увіходить ворітьми, той – пастир овець. 3. Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і він кличе своїх овець по імени й виводить їх. 4. Коли виведе свої вівці, іде поперед них, і вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос. 5. За чужим вони не підуть, втечуть від нього, бо не знають голосу чужих.

6. Сказав їм Ісус цю притчу, та вони не зрозуміли, що він казав їм.

7. Тому Ісус іще раз промовив до них:

– Істинно, істинно кажу вам: я – для овець ворота. 8. Усі, скільки б їх не було прийшло передо мною, – злодії і розбійники, і вівці не слухали їх. 9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько.

Причасний: В па́м’яті вíчній бу́де пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6–7). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.