Св. вмч. Прокопія

Перший антифон повсякденний

Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Другий антифон повсякденний

Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Третій антифон повсякденний

Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Тропар (г. 1): Спаси́, Го́споди, люде́й Твої́х* і благослови́ наслі́ддя Твоє́,* перемо́ги благові́рному наро́дові на супроти́вників дару́й* і хресто́м Твої́м* охорони́ люд Твій.

Сла́ва, і ни́ні: Кондак (г. 4): Вознíсся Ти на хрест добровíльно.* Ново́му лю́дові Твоє́му, що Твоє́ ім’я́ но́сить,* дару́й щедро́ти Твої́, Хри́сте Бо́же.* Возвесели́ си́лою Твоє́ю благовíрний наро́д,* перемо́ги на супроти́вників дай йому́,* що за по́міч ма́є Твоє́ ору́жжя ми́ру, непобо́рну перемо́гу.

Прокімен, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).

Стих: Бо згля́нувся на смире́ння слуги́ Своє́ї, ось бо відни́ні ублажа́ть мене́ всі ро́ди. (Лк. 1,48).

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 137 зач.; 7, 12-24.

12. Браття, коли який брат має невіруючу жінку і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає. 13. І коли яка жінка має невіруючого чоловіка і цей погоджується з нею жити, нехай не відпускає чоловіка. 14. Невіруючий бо чоловік освячується жінкою, і невіруюча жінка освячується братом. Інакше ваші діти були б нечисті, однак вони святі. 15. Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язані в такім випадку; Бог покликав нас жити в мирі. 16. Звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

17. А втім, хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах. 18. Як хто був покликаний обрізаним, хай того не цурається, і як покликаний у необрізанні, хай не обрізується. 19. Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, але – дотримування заповідей Божих.

20. Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якому Бог його покликав. 21. Рабом тебе покликано? Не журися. Навіть коли можеш стати вільним, старайся використати твій стан рабства, 22. бо покликаний у Господі раб – визволенець Господній. Так само й вільний, якого поликано – раб Христа. 23. Ви куплені за високу ціну. Не ставайте рабами людей. 24. Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Алилуя (г. 8): Почу́й, до́чко, і погля́нь, і прихили́ ву́хо твоє́ (Пс. 44,11).

Стих: Лицю́ твоє́му помоля́ться багатії́ наро́ду (Пс. 44,13).

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 60 зач. 14, 35 – 15, 11.

35. В той час, пізнавши Ісуса, люди землі генезаретської розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих і 36. просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.

1. Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники Єрусалиму й кажуть:

2. – Чому твої учні порушують передання старших не миють рук, коли споживають страву?

3. А він у відповідь сказав їм:

– А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням? 4. Бог бо заповів: шануй батька твого й матір. І далі: хто проклинає батька-матір, хай буде караний на смерть. 5. А ви кажете: хто скаже батькові чи матері добро, яким би я міг помогти вам, є дар Божий, 6. той може не шанувати свого батька чи матір свою. Так вашим переданням ви усуваєте заповідь Божу. 7. О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая: 8. Народ цей устами мене поважає, а серце їхнє далеко від мене. 9. Та вони марно мене шанують, навчаючи людських наказів.

10. І прикликавши людей, сказав їм:

– Слухайте і розумійте! 11. Не те, що до уст входить, сквернить людину, а те, що з уст виходить, те сквернить людину.

Причасний: Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.