Прп. Сисоя Великого

Перший антифон повсякденний

Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Другий антифон повсякденний

Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.

Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Третій антифон повсякденний

Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Тропар (г. 4): Небе́сних во́їнств архистрати́ги,* мо́лимо вас за́вжди ми, недосто́йні,* щоб ви ва́шими молитва́ми огороди́ли нас* покро́вом крил духо́вної ва́шої сла́ви,* охороня́ючи нас, що уси́льно припада́ємо і кли́чемо:* Від бід ви́звольте нас* як очі́льники ви́шніх сил.

Сла́ва: Кондак (г. 2): Архистрати́ги Бо́жі, служи́телі божестве́нної сла́ви,* а́нгелів очі́льники і люде́й наста́вники,* кори́сного нам просі́ть і вели́кої ми́лости* як безтіле́сних архистрати́ги.

І ни́ні: Богородичний (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.

Прокімен (г. 4): Ти тво́риш а́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми – по́лум’я вогню́ (Пс. 103,4).

Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода; Го́споди, Бо́же мій, Ти ду́же вели́чний (Пс. 103,1).

До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

1 Кор. 134 зач.; 5, 9 – 6, 11.

9. Браття, я писав вам у листі не мати зносин з розпусниками. 10. Це не про розпусників цього світу взагалі, чи то зажерливі, чи грабіжники, чи ідолопоклонники, бо вам довелося б вийти з цього світу; 11. але писав я вам, щоб ви не мали зносин з тим, хто, називаючи себе братом, є розпусник чи зажерливий, чи ідолопоклонник, чи злоріка, чи п'яниця, чи грабіжник; з таким – навіть не їсти. 12. Чого б я мав судити тих, що зовні? Хіба ви не судите своїх? 13. Тих же, що зовні, буде Бог судити. Виключіть поганця з-поміж себе.

1. Хіба хто з вас, маючи справу до іншого, насмілиться судитись перед неправедними, замість перед святими? 2. Хіба не знаєте, що святі будуть судити світ? А коли ви будете світ судити, хіба ви недостойні судити куди менші справи? 3. Хіба не знаєте, що ангелів будемо судити? Оскільки більше дрібні справи! 4. Коли, отже, маєте суди про дрібні справи, настановляєте судцями таких, яких за ніщо вважається у Церкві. 5. Кажу це вам на сором. Хіба нема між вами ні одного мудрого, що міг би розсуджувати між братами своїми? 6. А тут брат з братом судиться, і то перед невірними! 7. Це взагалі вже для вас пониження, що судитеся між собою. Чого б вам краще не терпіти кривди? Чого б вам краще не зазнавати кривди? 8. Та ви, навпаки, самі чините несправедливість і кривду, та ще й братам!

9. Хіба не знаєте, що неправедні Царства Божого не наслідять? Не обманюйте себе самих: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні чужоложники, ні розгнуздані, ні мужоложники, 10. ні злодії, ні зажерливі, ні п'яниці, ні злоріки, ні грабіжники Царства Божого не наслідять. 11. І такими з вас деякі були; та ви обмились, та ви оправдались іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.

Алилуя (г. 5): Хвалі́те Го́спода, всі а́нгели Його́, хвалі́те його́, всі си́ли Його́ (Пс. 148,2).

Стих: Бо Він сказа́в – і поста́ло, Він повелі́в – і створи́лося (Пс. 148,5).

Від Матея святого Євангелія читáння.

Мт. 56 зач. 13, 54-58.

54. В той час прийшов Ісус у батьківщину свою і навчав людей у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили:

– Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? 55. Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, і його брати Яків, Йосиф, Симон та Юда? 56. І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж йому це все?

57. І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм:

– Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.

58. І не зробив там багато чудес через їхню невіру.

Причасний: Ти тво́риш а́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми – по́лум’я вогню́ (Пс. 103,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.