Свято Матері Божої Неустанної Помочі. Прп. Атанасія Афонського

Перший антифон воскресний

Воскли́кніте Господе́ві, вся зе́мле, співа́йте ж і́мені Його́, відда́йте сла́ву в хва́лі Йому!

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Скажі́те Бо́гові: як страшні́ діла́ Твої́! У мно́жестві си́ли Твоє́ї лести́тимуть Тобі́ вороги́ Твої́.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Вся земля́ неха́й покло́ниться Тобі́ і співа́є Тобі́, неха́й же співа́є і́мені Твоє́му, Всеви́шній!

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спасе, спаси́ нас.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Другий антифон воскресний

Бо́же, уще́дри нас і благослови́ нас, яви́ сві́тло лиця́ Твого́ на нас і поми́луй нас.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Щоб пізна́ти на землі́ путь Твою́, у всіх наро́дах – спасі́ння Твоє́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Неха́й іспові́дують Тебе́ лю́ди Бо́же, неха́й іспові́дують Тебе́ лю́ди всі.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.

Третій антифон воскресний

Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.

Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, що воскре́с із ме́ртвих, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.

Тропар воскресний (г. 5): Собезнача́льне Сло́во Отцю́ і Ду́хові,* від Ді́ви наро́джене на спасі́ння на́ше,* оспіва́ймо, ві́рні, і поклоні́мся,* бо благоволи́в пло́ттю зійти́ на хрест* і смерть перетерпі́ти, і воскреси́ти уме́рлих* сла́вним воскресі́нням Свої́м.

Тропар (г. 7): Богома́ти і Ді́во,* твою́ сла́ву велича́ємо,* твоє́ї по́мочі блага́ємо,* твою́ чудотво́рну іко́ну почита́ємо.* Ти – Ма́ти благода́ти,* ти – наді́я сві́ту,* на́шими молитва́ми не погорди́ в на́ших нужда́х,* і від усі́х бід ти нас звільни.

Сла́ва: Кондак воскресний (г. 5): До а́ду, Спа́се мій, зійшо́в Ти* і врата́ сокруши́в як всеси́льний,* уме́рлих як Творе́ць воскреси́в з Собо́ю* і сме́рти жа́ло сокруши́в,* і Ада́м від прокля́ття ви́зволився, Людинолю́бче.* Тому́ всі зове́мо: Спаси́ нас, Го́споди.

І ни́ні: Кондак (г. 6): Ма́ти на́ша, Неуста́нна По́моче,* дай нам в турбо́тах дові́р’я, в бо́лях – поле́гшу,* в скорбо́тах – поті́ху, в боротьбі́ – по́міч.* Пода́й христия́нам з’єдна́ння, церко́вним служи́телям – ре́вність,* грі́шникам – проще́ння, пра́ведним – витрива́лість,* вмира́ючим – спасі́ння,* душа́м в чисти́лищі очи́щення і ві́чну сла́ву ви́проси.

Прокімен (г. 5): Ти, Го́споди, охоро́ниш нас і збереже́ш нас від ро́ду цього́ і пові́к (Пс. 11,8).

Стих: Спаси́ мене́, Го́споди, бо не ста́ло пра́ведного (Пс. 11,2).

Прокімен, пісня Богородиці (г. 3): Велича́є душа́ моя́ Го́спода і возра́дувався дух мій у Бо́зі, Спа́сі моїм. (Лк. 1,46-47).

Стих: Бо згля́нувся на смире́ння слуги́ Своє́ї, ось бо відни́ні ублажа́ть мене́ всі ро́ди. (Лк. 1,48).

До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

Свята: Рим. 110 зач.; 12, 6-14.

6. Браття, маємо, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; 7. хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; 8. хто напоумлення нехай напоумляє. Хто дає – у простоті; хто головує – дбайливо; хто милосердиться – з радістю.

9. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло, приставайте до добра. 10. Любіть один одного братньою любов'ю. 11. Пошаною один одного випереджайте. В ревності не будьте ліниві, духом горіте, Господеві служіте; 12. веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; 13. святим у потребах помагайте і дбайте про гостинність.

14. Благословляйте тих, що вас ганять; благословляйте, не проклинайте.

До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

Свята: Євр. 320 зач.; 9, 1-7.

1. Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і мав святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби предложення; він зветься Святе. 3. За другою завісою був намет, званий Святе святих, 4. зо золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, що був увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. Зверху же над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол умилостивлення. Але про це не час тепер говорити докладно.

6. І от як усе це так було уряджено, в перший намет увіходили завжди священики, виконуючи службу; 7. в другий же раз на рік – лише первосвященик, і то не без крови, яку приносив за свої і людські провини.

Алилуя (г. 5): Ми́лості Твої́, Го́споди, пові́к оспі́вуватиму, сповіщу́ з ро́ду в рід і́стину Твою́ уста́ми мої́ми (Пс. 88,2).

Стих: Бо сказа́в Ти: Пові́к ми́лість збуду́ється, на небеса́х утверди́ться і́стина Твоя́ (Пс. 88,3).

Алилуя (г. 8): Почу́й, до́чко, і погля́нь, і прихили́ ву́хо твоє́ (Пс. 44,11).

Стих: Лицю́ твоє́му помоля́ться багатії́ наро́ду (Пс. 44,13).

Від Матея святого Євангелія читáння.

Свята: Мт. 29 зач. 9, 1-8.

1. В той час, як увійшов Ісус у човен, він переплив і прибув у своє місто. 2. І от принесли до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому:

– Бадьорися, сину, твої гріхи відпускаються.

3. Тут деякі з книжників заговорили між собою:

– Він хулить.

4. Ісус, знаючи їхні думки, каже:

– Чого лукаве думаєте в серцях ваших? 5. Що легше сказати: твої гріхи відпущені – чи сказати: встань і ходи! 6. Та щоб ви знали, що син чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – каже розслабленому, – встань, візьми твої ноші і йди до свого дому.

7. Встав той і пішов до свого дому. 8. Народ же, бачивши це, налякався і славив Бога, що дав таку владу людям.

Від Луки святого Євангелія читáння.

Лк. 54 зач. 10, 38-42; 11, 27-28.

38. В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. 39. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:

– Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.

41. Озвався Господь до неї і промовив:

– Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. 42. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.

27. Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:

– Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. 28. Він озвався:

– Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.

Замість Досто́йно: приспів: Велича́й, душе́ моя́, Ма́тір Бо́жу Неуста́нної По́мочі.

Ірмос (г. 8): Під Хресто́м почу́ли ми слова́ розра́ди,* що ти є Ма́ти на́ша, а ми ді́ти твої́.* Тому́, зібра́вшись ни́ні, про́симо всі щи́ро:* візьми́ під неуста́нний свій покро́в Це́ркву і наро́д наш,* ми ж бо з ві́рою і любо́в’ю* тебе́ як Ма́тір Неуста́нної По́мочі велича́ємо.

Причасний: Хвалі́те Го́спода з небе́с, хвалі́те Його во ви́шніх (Пс. 148,1).

Другий: Ча́шу спасі́ння прийму́ і ім’я́ Госпо́днє призову́ (Пс. 115,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.