Свято Матері Божої Неустанної Помочі. Прп. Атанасія Афонського

Диякон: Повеліте!

Тоді священик перед престолом виголошує:

Слава святій одноістотній і животворчій, нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.

Псалом 103

Благослови́, душе́ моя́, Го́спода!* Го́споди, Бо́же мій, Ти ве́льми вели́кий!

Ти одягну́вся ве́личчю і красо́ю,* Ти сві́тлом, на́че ри́зою, покри́вся.

Ти розіп’я́в, нена́че наме́т, не́бо,* Ти збудува́в Твої́ го́рниці у во́дах.

Із хмар собі́ ро́биш колісни́цю,* хо́диш на кри́лах ві́тру.

Вітри́ Свої́ми посланця́ми учиня́єш,* по́лум’я вогне́нне − слу́гами Свої́ми.

Ти заснува́в зе́млю на її́ підва́линах,* не захита́ється по ві́ки вікі́в.

Безо́днею, немо́в оде́жею, покри́в її́,* по́над го́рами ста́ли во́ди.

Пе́ред погро́зою Твоє́ю вони́ тіка́ли,* пе́ред го́лосом гро́му Твого́ тремті́ли.

Підвели́ся го́ри, зійшли́ доли́ни до мі́сця,* що Ти їм призна́чив.

Поста́вив їм грани́цю, яко́ї не пере́йдуть,* щоб зно́ву покри́ти зе́млю.

Джере́ла посила́єш у рі́ки,* які́ течу́ть по́між го́рами.

Усю́ звірину́, що в по́лі, вони́ напува́ють,* ди́кі осли́ там га́сять свою́ спра́гу.

Над ни́ми ку́блиться небе́сне пта́ство,* з-по́між гілля́к дає́ свій го́лос.

Ти напува́єш го́ри з Твої́х го́рниць,* земля́ наси́чується пло́дом діл Твої́х.

Виро́щуєш траву́ для ско́ту, зе́ла – на вжи́ток лю́дям,* щоб хліб із землі́ добува́ли:

Вино́, що се́рце лю́дське звеселя́є, олі́ю, щоб від не́ї ясні́ло обли́ччя,* і хліб, що скрі́плює се́рце лю́дське.

Наси́чуються дере́ва Госпо́дні,* ке́дри лива́нські, що посади́в їх.

На них гніздя́ться пти́ці;* бу́сли – на кипари́сах ї́хнє житло́.

Висо́кі го́ри для о́ленів,* ске́лі − для за́йців приту́лок.

Ти створи́в мі́сяць, щоб значи́ти по́ри;* со́нце зна́є свій за́хід.

Наво́диш те́мряву, і ніч надхо́дить,* що в ній вору́шаться усі́ зві́рі дібро́вні.

Левеня́та рика́ють за здо́биччю своє́ю,* пожи́ви від Бо́га для се́бе про́сять.

Хова́ються, як ті́льки зі́йде со́нце,* ляга́ють у свої́х но́рах.

Вихо́дить люди́на до свого́ ді́ла,* і до своє́ї пра́ці аж до ве́чора.

Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в, − по́вна земля́ Твої́х створі́нь.

Ось мо́ре вели́ке, преширо́ке,* у ньо́му плазуні́в без лі́ку, зві́рів мали́х і вели́ких.

Там кораблі́ прохо́дять,* є і левіята́н, яко́го Ти створи́в, щоб ним ба́витися.

Усі́ вони́ від Те́бе дожида́ють,* щоб дав їм у свій час пожи́ву.

Коли́ дає́ш їм, вони́ її́ збира́ють,* як розту́люєш Твою́ ру́ку, вони́ наси́чуються бла́гом.

Вони́ бенте́жаться, коли́ хова́єш вид Свій;* як забира́єш дух у них, вони́ ги́нуть і поверта́ються у свій по́рох.

Зішле́ш Свій дух, – вони́ ожива́ють,* і Ти відно́влюєш лице́ землі́.

Неха́й сла́ва Госпо́дня бу́де пові́ки,* неха́й Госпо́дь раді́є тво́рами Свої́ми.

Спогля́не Він на зе́млю, і вона́ стряса́ється,* торкне́ться гір, вони́ диму́ють.

Я бу́ду Го́сподеві спі́вати по́ки життя́ мого́,* псалми́ співа́тиму, по́ки бу́ду жи́ти.

Неха́й бу́де приє́мна Йому́ моя́ пі́сня;* у Го́споді я весели́тимусь.

Неха́й грі́шники з землі ще́знуть, і беззако́нних бі́льше неха́й не бу́де.* Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.

Со́нце зна́є свій за́хід,* наво́диш те́мряву, і надхо́дить ніч.

Яка́ їх, Твої́х діл, Го́споди, си́ла!* У му́дрості все Ти створи́в.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)

Під час 103-го псалма священник мовить перед св. дверми вечірні молитви:

Вечірні молитви

Велика єктенія

У мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости Твоєї, наведи нас на дорогу Твою, щоб ходили ми в Твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення Твого святого, бо Ти великий і твориш чуда; Ти Бог єдиний і немає подібного Тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я Твоє святе уповає.]

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Блажен муж

Блаже́н муж, – Алилу́я, – що за ра́дою безбо́жних не хо́дить. (Пс. 1,1) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Бо Госпо́дь дба́є про путь пра́ведних, а путь безбо́жних заги́не. (Пс. 1,6) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Служі́те Го́сподеві в стра́сі і ра́дуйтеся у тремті́нні. (Пс. 2,11) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Блаже́нні всі, що на Ньо́го наді́ються. (Пс. 2,12) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Воскре́сни, Го́споди, спаси́ мене́, мій Бо́же. (Пс. 3,8) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

У Го́спода спасі́ння; і на Твій наро́д – благослове́ння Твоє́. (Пс. 3,9) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

І ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих.]

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Псалом 140

Два перші стихи 140-го псалма, на глас 5.

Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Ви́слухай мене́, Го́споди.* Го́споди, взива́ю я до Те́бе, ви́слухай мене́.* Почу́й го́лос молі́ння мого́,* коли́ взива́ю до Те́бе.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Неха́й піднесе́ться моли́тва моя́,* мов кади́ло пе́ред Тобо́ю;* підно́шення рук мої́х,* як же́ртва вечі́рня.* Ви́слухай мене́, Го́споди.

Поста́в, Го́споди, мої́м уста́м сторо́жу;* до двере́й губ мої́х − ва́рту!

Не дай схили́тися се́рцеві моє́му* до чо́гось зло́го.

Ані чини́ти лихі́ вчи́нки з людьми́, що тво́рять беззако́ння,* – ні ла́сощів ї́хніх я не хо́чу ї́сти.

Неха́й пра́ведник по-до́брому б’є мене́ й виправля́є,* а олі́я грі́шного неха́й не нама́стить голови́ моє́ї.

Я все-таки́ моли́тимусь,* незважа́ючи на ї́хні злі вчи́нки.

Якщо́ су́ддів ї́хніх ски́нуть в уще́лини ске́лі,* то почу́ють, що слова́ мої́ лю́бі.

Немо́вби хтось розби́в і розри́в зе́млю,* розки́дано ї́хні ко́сті пе́ред а́дом.

Бо до Те́бе, Го́споди, мій Бо́же, мої́ о́чі;* до Те́бе прибіга́ю, не губи́ душі́ моє́ї.

Збережи́ мене́ від пе́тлі, що її́ наста́вили на ме́не,* і від сильця́ тих, що тво́рять беззако́ння.

Неха́й грі́шники впаду́ть у вла́сні сі́ті всі ра́зом,* а я пройду́ безпе́чно.

Псалом 141

Я го́лосом мої́м до Го́спода взива́ю,* я го́лосом мої́м до Го́спода молю́ся.

Ска́ргу мою́ пе́ред Ним вилива́ю,* мою́ скру́ту Йому́ я виявля́ю.

Коли́ триво́житься в мені́ дух мій, Ти знає́ш мою́ сте́жку.* На доро́зі, де я ступа́ю, та́йно розста́вили сильце́ на ме́не.

Погля́нь право́руч і подиви́ся:* нема́ ніко́го, хто дбав би за ме́не.

Нема́ куди́ мені́ втіка́ти,* нема́ ніко́го, хто піклува́вся би мно́ю.

До Те́бе, Го́споди, взива́ю й кажу́:* Ти моє́ прибі́жище, в землі́ живи́х Ти − моя́ до́ля!

Зверни́ ува́гу на моє́ блага́ння,* бо я ве́льми неща́сний.

Спаси́ мене́ від гони́телів мої́х,* бо вони́ сильні́ші від ме́не.

Стихири

Стих: Ви́веди з в’язни́ці мою́ ду́шу,* щоб дя́кувати І́мені Твоє́му.

(г. 5): Че́сним Твої́м хресто́м, Хри́сте,* Ти дия́вола посоро́мив* і воскресі́нням Твої́м жало́ гріха́ присмири́в,* і спас Ти нас від брам сме́рти.* Сла́вимо Тебе́, Єдиноро́дний.

Стих: Мене́ обсту́плять пра́ведники,* бо Ти добро́ мені́ вчи́ниш.

Того, що дає воскресіння людському родові,* ведено на жертву, немов ягнятко.* Його настрахались адські володільці і відчинилися брами плачу,* бо ввійшов Цар слави − Христос, кажучи в'язням: Виходьте!* – а тим, що в темноті: З'явіться!

Псалом 129

Стих: З глиби́н взива́ю до Те́бе, Го́споди,* Го́споди, почу́й мій го́лос.

Вели́ке чу́до! Творе́ць неви́димого* постражда́в ви́димо з-за Свого́ людинолю́бства,* і воскре́с як безсме́ртний.* Тож прийді́ть, племена́ наро́дів, і поклоні́ться Йому́,* бо Його́ милосе́рдям ми ви́зволились з ома́ни* і навчи́лись велича́ти єди́ного Бо́га в трьох осо́бах.

Стих: Неха́й бу́дуть Твої́ ву́ха ува́жні,* до го́лосу бла́гання мого́.

Вечі́рній поклі́н прино́симо Тобі́, невечі́рньому Сві́тлу,* що на кіне́ць вікі́в, че́рез ті́ло, немо́в у дзе́ркалі,* ви́димо зася́яло сві́тові й зійшло́ аж до а́ду;* там розві́яло засто́ялу те́мряву,* і ся́йво воскресі́ння забли́сло наро́дам.* Світлода́вче Го́споди, – сла́ва Тобі́!

Стих: Коли́ Ти, Го́споди, зважа́тимеш на беззако́ння, то хто всто́їться, Го́споди.* Та в Те́бе є проще́ння.

(г. 6): Вибрана Владичице і Джерело Божої ласки!* Ось ми, зібравшись, прославляємо Тебе,* Матір Божу Неустанної Помочі*. Бережи ж неустанним Твоїм покровом дітей Твоїх,* що віддали у руки Твої все життя своє* та співають Тобі: Радуйся, благодатна, все Уповання наше.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Знав колись про Твою ікону якийсь купець на Криті,* мов про ту дорогоцінну перлину,* бо була гарна і славилась чудами.* Насмілився викрасти її з храму* та сховати як оберіг у своєму судні.* Але збагнув свій проступок і покаявся,* забажав повернути ікону, бо Ти – Мати усіх.* То ж ми, маючи Тебе у своєму серці, мов дорогоцінний скарб,* перепливаємо глибінь життя до вічного небесного Єрусалиму, співаючи:* Радуйся, Благодатна, все Уповання наше.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Бачимо ту незбагненну мудрість Господнього Провидіння:* бажаючи заховати від поган пречистий Твій образ, Пренепорочна Діво,* Бог переніс його грабіжницькими руками до Рима,* щоб його піднести і прославити серед усіх народів,* уділяючи через нього багатство ласк і милосердя,* ради молитов Твоїх, Богородице,* бо, доторкаючись цього кивоту, знаходимо не смерть, а життя.* Ти ж єси, Богородице, правдивим одуховненим Кивотом,* що не закон, розквітлий жезл чи золоту посудину,* а Хліб Життя, Нев’янучий Цвіт і Законодавця носиш на Своїх руках.* Моли ж Його за тих, що визнають Тебе як Неустанну Поміч.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Усі кінці землі виділи співстраждання Твоє,* о, многостраждальна Мати,* зображене на цій іконі.* Гляділи та дивувались, коли Ти віддала як викуп Неоціненного,* щоб визволити дітей Твоїх із ворожої неволі.* Якими славними піснями оспіваємо Твою любов?* Як похвалимо велич Твою у стражданні?* Яких духовних квітів доберемо, щоб сипати на тернові стежини життя Твого?* Та, прибігаючи до Тебе, Скарбнице Милосердя,* звіщатимемо до кінця світу про Твою велич,* навчаючи всіх славити Тебе, як Посередницю ласк,* і через Тебе величати Бога.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

(г. 4): Шукаючи порятунку в душевних і тілесних недугах,* прибігаємо до Тебе* Мати Божа Неустанної Помочі, співаючи:* Ще не чувано ніколи, щоби Ти не помогла.* Бо у Тебе, Мати, знайдемо ласки, потрібні у нашому житті* – силу для сповнення обов’язків, поборення спокус, несення хрестів.* Знають бо усі – вбогі, стражде́нні й самотні,* що Ти, Вселаскава, не забудеш про нас ніколи.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Дивне й незбагненне таїнство, Господи Боже наш,* як Ти, будучи Богом, завжди вислуховуєш прохання Твоєї Матері,* бо Вона просить лише того*, що згідне з волею Твоєю,* та роздає дари, відповідно до Твого Провидіння,* і хоче, щоб усі ми спаслися.

Слава (г. 1): Невимовним Божим Промислом, всепітая Володарко,* вибрана єси між жінками для спасіння всього світу,* бо Тебе Божа Мудрість зробила невичерпним Джерелом Своїх благодатей* і першим проблиском спасенного Сяйва* і потоком милосердя для грішників.* Тому приходимо до Тебе, всіх Божих дарів причино* і, припадаючи до Тебе, молимось:* Мати Неустанної Помочі, не відкидай прохань наших,* але визволь нас ласкаво від усякого лиха.

І нині (догмат, г. 3): Як нам не дивува́тися, Всече́сна, твоє́му богочолові́чому ро́дженню?* Бо ти, Всенепоро́чна, не зна́вши му́жа,* породи́ла тіле́сно без ба́тька Си́на,* зро́дженого в ві́чності від Отця́ без ма́тері,* що не зазна́в нія́кої змі́ни чи зміша́ння, чи ро́зділу,* але́ в ці́лості збері́г прикме́ти обо́х приро́д.* Тому́ Ма́ти-Ді́во, Влади́чице, моли́ Його́,* щоб спас ду́ші тих, що правосла́вно визнаю́ть тебе́, як Богоро́дицю.

Вхід

Диякон: Господеві помолімся.

а священник мовить потиху молитву входу:

Благий Людинолюбний Царю, що все благословляєш! Молимось Тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід Твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священника:

Благослови, владико, святий вхід.

Священник благословляє до сходу і каже:

Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

Премудрість! Прості!

Вірні: Сві́тло ти́хе свято́ї сла́ви безсме́ртного Отця́ небе́сного, свято́го, блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, дожи́вши до за́ходу со́нця, поба́чивши сві́тло вечі́рнє, сла́вимо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха – Бо́га. Досто́йно є повсякча́с прославля́ти Тебе́ голоса́ми побо́жними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш усьому́ сві́ту, тому́ світ уве́сь сла́вить Тебе́.

Після кадження і закінчення пісні диякон, підійшовши до св. дверей і дивлячись на людей, виголошує:

Будьмо уважні!

Священник: Мир всім.

Премудрість, будьмо уважні!

Прокімен (г. 6):

Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся (Пс. 92,1).

Стих: Вдягну́всь Госпо́дь у си́лу і опоя́сався (Пс. 92,1).

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну, і вона́ не захита́ється (Пс. 92,1).

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди, нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та (Пс. 92,6).

Читання

Премудрість.

Чтець: З книни Буття читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці. І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив: «Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв». Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: «Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!». (Бут 28, 10-17)

Премудрість.

Чтець: З книни Естер читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Так пішов цар із Аманом бенкетувати до цариці Естери. Знову на другий день бенкетування з вином сказав цар до Естери: «Яке твоє бажання, царице Естеро? Воно буде вдоволене тобі! Яка твоя просьба? Навіть і до половини царства, і вона буде виконана!» Тоді цариця Естера у відповідь сказала: «Коли я, царю, знайшла ласку в твоїх очах і коли цареві до вподоби, нехай буде дароване мені моє життя за моїм бажанням і народові моєму на мою просьбу; бо ми, я і народ мій, видані, щоб нас вигубити, повбивати й винищити. Коли б ми були запродані як раби та як рабині, то я мовчала б, бо це лихо не спричинило б шкоди для царя!» На це цар відповів цариці Естері: «Хто він такий і де він, що наважився в своєму серці таке зробити?» Естера відповіла: «Ворог і гнобитель - оцей злющий Аман!» І затрусивсь Аман від страху перед царем і царицею. Тоді цар розгніваний устав від бенкету й пішов у сад біля палацу, а Аман, зоставшися, заходивсь благати царицю Естеру за своє життя, бо зрозумів, що від царя йому була призначена загибель. (Естер 7, 1-10)

Премудрість.

Чтець: З книни Приповідок читання.

Будьмо уважні.

Чтець: Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього. Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала. Послала своїх служниць; щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: «Хто простодушний, нехай сюди наверне»; безумному ж вона сказала: «Ходіть, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте; киньте безумство − і житимете, ходіть дорогою розуму!» Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором – хто докоряє грішникові. Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, – він тебе полюбить. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить. Початок мудрости – острах Господній; спізнання Всесвятого – розум. Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться. (Прип 9, 1-11)

Єктенія усильного благання

Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.

Вірні: Господи, помилуй.

Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир ім’я, і за боголюбивого єпископа нашого кир ім’я, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Вірні: Го́споди, поми́луй. (3 р.)

[Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг Твоїх, коли призиваємо святе ім'я Твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости Твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися Тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю Твою.]

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Сподоби, Господи

Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.

Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.

Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.

Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.

Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.

Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,

І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Прохальна єктенія

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Вірні: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Вірні: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Прощення й відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Вірні: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Вірні: Тобі́, Го́споди.

[Боже великий і вишній, в Тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед Твоїм обличчям, щоб Тебе визнавати і принести Тобі вечірнє славослов'я. Направ, Людинолюбче, молитву нашу, немов кадило, перед Тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його Ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши Тобі милими, згадуємо вночі Твоє ім'я і, просвічувані навчанням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування Твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх Твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці.]

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священник: Мир всім.

Вірні: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг Твоїх і на спадкоємство Твоє, бо перед Тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги Твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на Твою надіючись милість і Твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Стихири на Литії

(г. 1): Прославмо, вірні, Матір Божу Неустанної Помочі,* бо кожний, хто тільки прилине до Неї, знаходить те, чого потребує:* недужий – здоров’я; страждемнний – утіху;* той, що в пітьмі, – прозріння душі і тіла;* бо Вона торкає усіх Своєю благістю,* щоб пригорнути до Свого материнського серця* та скерувати всіх до невечірнього Світла* – Христа Відкупителя.

(г. 2): Множество ангелів* стоять при славному Твоєму престолі, о Благодатна,* та співають невпинно: Радуйся,* бо не знають, як їм Тебе звеличати достойно,* ані як надивуватись Твоїй красі,* ані як намилуватися Твоїм пречистим видом.* А ми, зібравшись нині,* підносимо наші очі з вірою,* співаючи з ними:* Радуйся, Мати Неустанної Помочі.

(г. 4): Маючи, як цінну перлину, Твою ікону, о Божа Мати,* що прийшла з далекого Сходу,* вклоняємось Тобі, мов ясній зірниці,* мов вістунці Божого дня,* бо Ти приносиш спасіння.* Тому кличемо до Тебе:* Радуйся, Скрижале Божого милосердя.* Радуйся, манно, солодша від меду.* Радуйся, семираменний світильнику, що освічуєш усіх.* Радуйся, Мати Божа Неустанної Помочі.

Слава і нині (г. 4): Бажаючи спасти світ увесь Своїм Воскресінням,* Той, Хто став Посередником для всіх,* вибрав Собі Тебе як Співстраждальницю та Заступницю нашого спасіння.* Тому-то під час Свого хресного страждання* назвав Тебе Матір’ю усіх, що вірують у Нього* і вшановують Тебе, Мати нашого Спасителя.

Литійні молитви

Коли вірні починають литійні стихири, відбувається кадження за уставом; священик з хрестом у руці, а диякон з кадильницею, ідуть у притвор.

Коли хор закінчить литійні стихири, диякон голосно співає:

Спаси́, Бо́же, наро́д Твій і благослови́ спадкоє́мство Твоє́, навідай світ Твій ми́лістю і щедро́тами, вознеси́ ріг христия́н правосла́вних і зішли́ на нас бага́ті Твої ми́лості: моли́твами всепречи́стої Влади́чиці на́шої Богоро́диці і Приснодіви Марії, якої Неустанної Помочі торжественне свято днесь урочисто святкуємо, си́лою чесно́го і животворчого Хреста́, засту́пництвом чесни́х Небе́сних Сил безплотних, чесно́го, сла́вного проро́ка, Предте́чі і Хрести́теля Йоа́на, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів; святи́х отців на́ших і вселе́нських вели́ких учителів і святи́телів Васи́лія Вели́кого, Григо́рія Богосло́ва та Йоа́на Золотоу́стого; Атана́сія і Кири́ла; свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотво́рця; святи́х рівноапо́стольних Кири́ла і Мето́дія, учителів слов’я́нських; свято́го благовірного і рівноапо́стольного вели́кого кня́зя Володи́мира і блаже́нної вели́кої княги́ні Ольги; свято́го священному́ченика Йосафа́та; святи́х сла́вних і добропобідних му́чеників; блаже́нних новому́чеників та ісповідників українських; преподо́бних і богоно́сних отців на́ших Антонія і Теодо́сія Пече́рських та інших преподо́бних і богоно́сних отців на́ших; святи́х і пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни; і свято́го (ім’я, що його́ є храм цей), і всіх Святи́х: мо́лимо Тебе́, многоми́лостивий Го́споди, ви́слухай нас грішних, що мо́лимось Тобі, і поми́луй нас.

Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Лева, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших: Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за отців наших духовних і за всю во Христі братію нашу;* і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої;* за опіку над містом (або: селом) цим і тими, що живуть у ньому (або: над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній);* за мир і благоустроєність усього світу;* за добробут святих Божих Церков;* за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать;* за відсутніх і тих, що в дорозі;* за зцілення тих, що в немочах лежать;* за упокоєння, полегшення, блаженну пам'ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані;* за визволення полонених і за братів наших на служіннях,* і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім (у святій обителі цій), промовмо всі.

Вірні: Киріє, елейсон (12 р.).

Священик: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і людинолюбний Бог єси, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Священик: Мир всім.

Вірні: I духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Вірні: Тобі, Господи.

Священик: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, якої Неустанної Помочі торжественне свято днесь урочисто святкуємо, і святого (ім'я, якого є храм) і всіх святих, − приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій, і спаси душі наші, як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 5): Тебе́, Спа́са Христа́, що ті́ло прийня́в і не розлучи́вся від небе́с,* голоса́ми й пісня́ми велича́ємо.* Бо хрест і смерть Ти прийня́в за рід наш як людинолю́бний Госпо́дь* і, ски́нувши а́дські воро́та, тре́тього дня воскре́с Ти,* спаса́ючи ду́ші на́ші.

Стих: Госпо́дь царю́є,* у ве́лич Він зодягну́вся. (Пс. 92,1)

З проко́леного Твого́ бо́ку, Життєда́вче,* Ти ви́лив пото́ки життя́ і спасі́ння.* Прийня́вши тіле́сну смерть, Ти дарува́в нам безсме́ртя;* посели́вшись у гро́бі, Ти, як Бог, нас ви́зволив,* співвоскреси́вши з Со́бою.* Тому́ кли́чемо до Те́бе:* Людинолю́бний Го́споди, – сла́ва Тобі́!

Стих: Бо Він утверди́в вселе́нну,* і вона́ не захита́ється. (Пс. 92,1)

Ди́вне Твоє́, Людинолю́бче, розп’я́ття і схід до а́ду!* Бо Ти полони́в його́ і воскреси́в з Собо́ю коли́шніх в’я́знів;* як Бог, відкри́вши рай, вчини́в їх гі́дними його́ осягну́ти.* Тому́ й нам, що сла́вимо Твоє́ на тре́тій день воскресі́ння,* дай очи́щення гріхі́в і зволь нам ста́ти жи́телями ра́ю,* як єди́ний добросе́рдий.

Стих: До́мові Твоє́му, Го́споди,* нале́жить свя́тість на до́вгі лі́та. (Пс. 92,5)

Ти, Людинолю́бче, що за́для нас прийня́в тіле́сні стра́сті* і воскре́с на тре́тій день з ме́ртвих,* зліку́й на́ші тіле́сні при́страсті,* підве́ди з тяжки́х про́гріхів, і спаси́ нас!

Слава і нині (г. 2): Очистивши наші помисли і розум,* і ми з ангелами світло торжествуємо,* співаючи Діві й Матері всіх Царя,* Христа Бога нашого, Давидів псалом:* Воскресни, Господи, до твого відпочинку,* Ти і Кивот святині Твоєї!* Бо Ти прикрасив Її, Владико, як чудову палату,* і дав Її Своєму народові,* щоб Її молитвами, немов владною силою,* провадити його й охороняти від супротивників.

Пісня Симеона

Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.

Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;

Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;

Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Тропарі

(г. 7): Богомати і Діво,* Твою славу величаємо,* Твоєї помочі благаємо,* Твою чудотворну ікону почитаємо.* Ти – Мати благодати,* Ти – надія світу,* нашими молитвами не погорди в наших нуждах,* і від усіх бід Ти нас звільни. (3 р.)

Благословення хлібів

Господеві помолімся.

Вірні: Господи, помилуй.

Священик: Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів і п'ять тисяч народу нагодував! Сам благослови † і хліби ці †, пшеницю †, вино † і оливу, і умножи їх у цім місті (селі, обителі) і по всім світі твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. Бо ти благословиш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і тобі славу возсилаємо із споконвічним Отцем твоїм, із всесвятим, ласкавим і животворчим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь. Нехай буде ім'я Господнє благословенне* від нині і до віку (3 р.)

Псалом 33

Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала його на устах у мене.

Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.

Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім'я його разом.

Я шукав Господа, і він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.

Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.

Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.

Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться,* і їх визволяє.

Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає.

Бійтеся Господа, його святі,* бо нема нестачі в тих, що його бояться.

Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.

Священик: Благословення Господнє на вас, з його благодаттю і людинолюб'ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Великий відпуст

Прему́дрість!

Вірні: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Вірні: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Вірні: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Вірні: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, якої Неустанної Помочі торжественне свято днесь урочисто святкуємо,святих, славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і преподобного отця нашого Атанасія Атонського, і всіх святих - помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Вірні: Амінь.

Після Вечірні

(г. 6): Воскресі́ння Твоє́, Хри́сте Спа́се,* а́нгели оспі́вують на небеса́х,* і нас на землі́ сподо́би чи́стим се́рцем* Тебе́ спі́вом прославля́ти.