Twelfth Sunday after Pentecost, Tone 3; The Dormition of Our Most Holy Lady, the Mother of God and Ever-Virgin Mary; Kievan-Caves Icon of the Mother of God (1073)
Feast of the Mother of God. Holy day of obligation.
GREAT VESPERS
Kathisma Reading
“Blessed is the man…” is sung.
At Psalm 140
In Tone 3
- Lead my soul forth from prison* that I may give thanks to Your name.
By Your cross, O Christ our Saviour,* the power of Death has been vanquished* and the deceit of the devil has been destroyed.* Therefore, mankind, saved by faith,* offers You hymns of praise forever.
- The just shall gather around me* when You have been good to me.
O Lord, all creation has been enlightened by Your resurrection,* and paradise has been reopened;* therefore, all creation extols You* and offers You hymns of praise forever.
- Out of the depths I cry to You, O Lord;* O Lord, hear my voice!
I glorify the power of the Father, Son, and Holy Spirit;* and I praise the dominion of the undivided Divinity,* the consubstantial Trinity,* who reigns forever and ever.
- Let Your ears be attentive* to the voice of my prayer.
We adore Your precious cross, O Christ,* and with hymns of praise we glorify Your resurrection;* for by Your wounds we have all been healed.
In Tone 1
- If You mark iniquities, Lord, who can stand?* But with You forgiveness is that You may be revered.
O what a wonder! The Source of Life is placed in a tomb;* the grave becomes a ladder to heaven.* Rejoice, Gethsemane, holy chamber of the Mother of God!* As for us, O faithful,* let us cry out with Gabriel, the prince of angels:* Rejoice, O woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you, bestows great mercy upon the world.
- I have waited for You as You have commanded; my soul patiently relies on Your promise,* for it has trusted in the Lord.
O Lady, marvellous are your mysteries.* You have become the throne of the Most High,* and today you are taken from earth to heaven.* Your glory shines forth with the radiance of divine grace* and surpasses every other splendour.* Rise up to the heavens, all you virgins,* together with the Mother of our King, and cry out:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.
- From the morning watch until night* let Israel trust in the Lord.
Behold, all the heavenly hosts,* the Dominations, Thrones, and Principalities,* Virtues, Powers, Cherubim, and Seraphim,* sing a hymn of glory to your Dormition.* The entire human race rejoices at your glory;* and kings, together with the Angels and Archangels, sing out to you:* Rejoice, O Woman full of grace, the Lord is with you,* the Lord, Who because of you,* bestows great mercy upon the world.
In Tone 4
- For with the Lord there is mercy, and with Him there is plentiful redemption;* and He shall redeem Israel from all its iniquities.
The heavens rejoice in your glorious Dormition,* and the angelic hosts are filled with joy;* all the universe is exalting* as they sing hymns of farewell to you,* O Mother of the Master of the universe,* O all-holy Virgin who did not know wedlock.* You have delivered mankind from the condemnation of old.
- Praise the Lord, all the nations;* proclaim His glory, all you people.
At the divine command* the chosen apostles hastened from the ends of the universe to bury you;* and, seeing you carried from earth to heaven,* they praised you with the words of Gabriel:* Rejoice, O bearer of the entire Divinity!* Rejoice, O Virgin, for you alone brought heaven and earth together* in giving birth to your Son.
- Strong is the love of the Lord for us;* eternally will His truth endure.
You have given birth to Life,* and now by your holy Dormition* you have crossed the borders into eternal life.* The Angels, Principalities, and the Virtues,* the prophets, the apostles, and all creation form a procession,* and your Son receives your pure soul into His immaculate hands,* O Virgin Mother and Bride of God.
In Tone 1
Glory… Now…
The holy apostles were taken up from every corner of the world* and carried upon clouds by the command of God.* They gathered around you pure body, O Source of Life,* and kissed it with reverence.* As for the most sublime powers of heaven,* they came with their own leader* to escort and to pay their last respects to the most honourable body* that had contained Life itself.* Filled with awe, they marched together with the apostles in silent majesty,* professing to the princes of heaven in a hushed voice:* Lift up your gates and receive, with becoming majesty,* the Mother of the Light that never fades,* because, through her, salvation was made possible for mankind.* She is the One upon whom no one may gaze,* and to whom no one is able to render sufficient glory;* for the special honour that made her sublime is beyond understanding.* Therefore, O Most Pure Mother of God,* forever alive with your Son, the Source of Life,* do not cease to intercede with Him* that He may guard and save Your people from every trouble;* for you are our intercessor.* To you we sing a hymn of glory* with loud and joyful voice, now and forever.
Readings: (1) Genesis 28:10-17; (2) Ezekiel 43:27 – 44:4; (3) Proverbs 9:1-11
Lytia
In Tone 1
Because the disciples had been both the eyewitnesses and servants of the Word,* it was also fitting that they should witness the final mystery,* the Dormition of His Mother according to the flesh.* They not only saw the ascension of the Saviour from earth to heaven,* but they were also witnesses to the translation of the Mother who bore Him.* They came to Zion to escort the Virgin, who surpasses the Cherubim,* as she hastened in her journey to heaven.* With them, let us also bow low* before the One who intercedes for our souls.
In Tone 2
She is higher than the heavens,* more glorious than the Cherubim,* and more honourable than all creation.* Her outstanding purity became the dwelling place of eternal divinity.* Today she places her all-pure soul into the hands of her Son.* With her, the universe is filled with joy,* and the grace of salvation is given to us.
The most pure Spouse, the Mother of the One in Whom the Father is well-pleased,* she whom God had chosen to become the dwelling place of His natures* that had been united without confusion,* today delivers her most pure soul to her divine Creator.* The angels welcome her in a divine manner,* and the Mother of Life is now transferred to life.* She is the lamp of the inaccessible brightness,* the hope of our souls, and the salvation of believers.
In Tone 3
Come, all you ends of the earth,* let us praise the blessed passing of the Mother of God.* She delivers her sinless soul into the hands of her Son;* through her holy Dormition the world is given new life.* With psalms and hymns and spiritual canticles,* the whole world celebrates in joy* together with the angels and apostles.
In Tone 5
Glory…
Come, all you lovers of the feast,* let us form choirs and fill the Church with our hymns* in honour of the falling asleep of the Ark of God.* Today heaven indeed opens its bosom* to receive the Mother of the One whom the universe cannot contain.* The earth gives back the Source of Life* and receives the blessing of the Lord.* The choir of angels and apostles look with awe* as they see the One who gave birth to the Prince of Life* now herself pass from life to life.* Let us all bow together before her and say:* O Lady, do not forget the children of your house* who celebrate your holy Dormition in faith.
Now…
O people, sing to the Mother of our God;* for, on this day, she delivers her radiant soul into the most pure hands* of the One Who took flesh of her without seed.* In His presence she intercedes unceasingly* that He grant peace and great mercy to the world.
Aposticha
In Tone 3
O Christ, who darkened the sun by Your passion* and enlightened all creation by Your resurrection,* accept our evening prayer; for You love mankind.
The Lord reigns, He is clothed in majesty. Robed is the Lord, and girt about with strength.
O Lord, Your life-giving resurrection has enlightened the entire universe* and has revived Your creation which lay in corruption.* Therefore, we, who have been released from the curse of Adam, cry out to You:* Almighty Lord, glory to You!
For He has made the world firm, which shall not be moved.
O God, although in Your divine nature You are unchangeable,* yet in Your human nature You underwent change by suffering in the flesh.* All creation was prostrate with fear* when it saw You hanging on the cross,* and it groaned in sorrow as it sang the praises of Your long-suffering.* But You descended into Hades and arose on the third day,* granting life and great mercy to the world.
Holiness befits Your house, O Lord, for length of days.
You suffered death, O Christ, to deliver mankind from death.* And when You arose from the dead on the third day,* You enlightened the world* and resurrected all who acknowledge You as God.
In Tone 4
Glory… Now…
O Virgin Mother of God,* at the time you were carried up to the One born of you* in a manner beyond understanding,* James and Peter were present;* James, the brother of the Lord and first bishop,* and Peter, the honourable head of the apostles and prince of theologians.* The whole college of apostles was also there,* all in one accord proclaiming things divine,* praising the astounding mystery of Christ,* and with joy, preparing your body, O most glorious One,* source of Life and temple of God.* The most holy angelic powers,* were rapt in wonder at the sight of this miracle,* and they said to each other:* Lift up your gates to receive the Mother of the Creator of heaven and earth.* Come, let us all sing hymns to her noble and holy body* that has contained the invisible Lord.* Therefore, we also celebrate your feast;* and, O woman worthy of all praise, we cry out:* O glorious Lady, exalt the Christian peoples* and intercede with Christ God that He may save our souls.
Troparia
In Tone 1
In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death. (thrice)
DIVINE LITURGY
Troparia and Kontakia
Troparion, Tone 3: Let the heavens be glad, let the earth rejoice,* for the Lord has done a mighty deed with His arm.* He trampled death by death. He became the first-born of the dead;* He saved us from the abyss of Hades* and granted great mercy to the world.
Troparion, Tone 1: In giving birth you retained your virginity,* in falling asleep you did not abandon the world, O Mother of God.* You passed into life, for you are the Mother of Life,* and by your prayers* you deliver our souls from death.
Glory be to the Father and to the Son and to the Holy Spirit.
Kontakion, Tone 3: You rose from the tomb, O compassionate Lord,* and led us out from the gates of death.* Today Adam exults and Eve rejoices,* and the prophets together with the patriarchs* unceasingly acclaim the divine might of Your power.
Now and for ever and ever. Amen.
Kontakion, Tone 2: The tomb and death could not hold the Mother of God,* unceasing in her intercession and unfailing hope of patronage,* for, as the Mother of Life, she was transferred to life* by Him Who had dwelt in her ever-virgin womb.
Prokeimenon, Tone 3
Sing to our God, sing; sing to our King, sing.
verse: Clap your hands, all you nations; shout unto God with the voice of joy. (Psalm 46:7,2)
Prokeimenon, Tone 3
verse: My soul magnifies the Lord, and my spirit has rejoiced in God my Saviour.
Epistle: 1 Corinthians 15:1-11 (NRSV)
Brothers and Sister, Now I would remind you, of the good news that I proclaimed to you, which you in turn received, in which also you stand, through which also you are being saved, if you hold firmly to the message that I proclaimed to you—unless you have come to believe in vain.
For I handed on to you as of first importance what I in turn had received: that Christ died for our sins in accordance with the scriptures, and that he was buried, and that he was raised on the third day in accordance with the scriptures, and that he appeared to Cephas, then to the twelve. Then he appeared to more than five hundred brothers and sisters at one time, most of whom are still alive, though some have died. Then he appeared to James, then to all the apostles. Last of all, as to one untimely born, he appeared also to me. For I am the least of the apostles, unfit to be called an apostle, because I persecuted the church of God. But by the grace of God I am what I am, and his grace toward me has not been in vain. On the contrary, I worked harder than any of them—though it was not I, but the grace of God that is with me. Whether then it was I or they, so we proclaim and so you have come to believe.
Philippians 2:5-11 (NRSV)
Brothers and Sister,let the same mind be in you that was in Christ Jesus, who, though he was in the form of God, did not regard equality with Godas something to be exploited, but emptied himself,taking the form of a slave, being born in human likeness. And being found in human form, he humbled himself and became obedient to the point of death—even death on a cross. Therefore God also highly exalted him and gave him the name that is above every name, so that at the name of Jesus
every knee should bend,in heaven and on earth and under the earth, and every tongue should confess that Jesus Christ is Lord,to the glory of God the Father.
Alleluia, Tone 3
verse: In You, O Lord, have I hoped that I may not be put to shame for ever.
verse: Be a protector unto me, O God, and a house of refuge to save me. (Psalm 30:2,3)
verse: Rise up, O Lord, to the place of Your rest, You and the ark of Your holiness. (Psalm 131:8)
Gospel: Matthew 19:16-26 (NRSV)
At that time, a young man came and said to Jesus, “Teacher, what good deed must I do to have eternal life?” And he said to him, “Why do you ask me about what is good? There is only one who is good. If you wish to enter into life, keep the commandments.” He said to him, “Which ones?” And Jesus said, “You shall not murder; You shall not commit adultery; You shall not steal; You shall not bear false witness; Honor your father and mother; also, You shall love your neighbor as yourself.” The young man said to him, “I have kept all these; what do I still lack?” Jesus said to him, “If you wish to be perfect, go, sell your possessions, and give the money to the poor, and you will have treasure in heaven; then come, follow me.” When the young man heard this word, he went away grieving, for he had many possessions.
Then Jesus said to his disciples, “Truly I tell you, it will be hard for a rich person to enter the kingdom of heaven. Again I tell you, it is easier for a camel to go through the eye of a needle than for someone who is rich to enter the kingdom of God.” When the disciples heard this, they were greatly astounded and said, “Then who can be saved?” But Jesus looked at them and said, “For mortals it is impossible, but for God all things are possible.”
Luke 10:38-42, 11:27-28 (NRSV)
At that time Jesus entered a certain village, where a woman named Martha welcomed him into her home. She had a sister named Mary, who sat at the Lord’s feet and listened to what he was saying. But Martha was distracted by her many tasks; so she came to him and asked, “Lord, do you not care that my sister has left me to do all the work by myself? Tell her then to help me.” But the Lord answered her, “Martha, Martha, you are worried and distracted by many things; there is need of only one thing. Mary has chosen the better part, which will not be taken away from her.” While he was saying this, a woman in the crowd raised her voice and said to him, “Blessed is the womb that bore you and the breasts that nursed you!” But he said, “Blessed rather are those who hear the word of God and obey it!”
Hymn to the Mother of God
Seeing the pure one’s falling asleep, angels marvelled in wonder how the Virgin could ascend from earth to heaven.
And the Irmos: O pure Virgin, in you are conquered the bounds of nature,* for childbirth remains virginal and death is betrothed to life.* Virgin after childbearing and alive after death, O Mother of God,* never cease to save your inheritance.
Communion Hymn
Praise the Lord from the heavens;* praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* I will take the chalice of salvation;* and I will call upon the name of the Lord.* Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 115:13)
12-а Неділя по Зісланні Св. Духа; Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії – 15 серпня.
ВЕЧІРНЯ
Блажен муж співаємо
Стихири
- Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 3): Твоїм хрестом, Христе Спасе,* смертну владу зруйновано й диявольські підступи знищено,* а рід людський, спасаючись вірою,* повсякчасно тебе прославляє.
- Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Воскресінням твоїм, Господи,* все просвітилось, і рай знову відчинився,* а все творіння, вихваляючи тебе,* завжди пісню тобі приносить.
- Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Славлю Отця, і Сина силу,* і владу Святого Духа вихваляю:* неподільне Божество, Тройцю єдиносущну,* яка царює повіки.
- Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Хресту твоєму чесному поклоняємось, Христе,* і воскресіння твоє оспівуємо і славимо,* бо твоєю раною ми всі зцілилися.
- Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
(г. 1, самоподібний): О, дивне чудо!* Мати Життя до гробу покладається і гріб стає драбиною до неба.* Радій, Гетсиманіє, свята оселе Богородиці!* Заспіваймо, вірні, маючи за провідника Гавриїла:* Радуйся, Благодатна, з тобою Господь,* що через тебе подає світові велику милість.
- Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Дивні твої таємниці, Богородице!* Престолом Всевишнього ти явилася, Владичице,* і від землі на небо ти сьогодні перейшла.* Велика твоя слава сяє божественними чудесами.* Діви, з Матір’ю Царя, піднесіться на висоту!* Радуйся, Благодатна, з тобою Господь,* що через тебе подає світові велику милість.
- Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Твоє Успіння вихваляють власті й престоли,* начала і господьства, сили, херувими та могутні серафими.* Радуються земляни, прикрашені твоєю божественною славою.* Царі з архангелами й ангелами поклоняються і співають:* Радуйся, Благодатна, з тобою Господь,* що через тебе подає світові велику милість!
3. Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Ангельські хори радіють безсмертним успінням Божої Матері.* Вона бо відходить й оселюється у вічне житло;* приходить до небесної веселости,* входить у божественну радість* і вічну насолоду.
2. Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
(г. 2): Всенепорочна Невіста і Мати того,* що його Отець уподобав* і призначив її для нього на оселю незлитного об’єднання,* віддає сьогодні пречисту душу Творцеві й Богові.* Її боговгодно приймають безтілесні Сили* і до життя переходить та, що є Матір’ю Життя* – свічадо недоступного Світла, спасіння вірних* і надія душ наших.
1. Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
(г. 5): Прийдіть, всі учасники свята!* Прийдіть, і заспіваймо хором!* Прийдіть, і заквітчаймо Церкву в день упокоєння Божого Кивота.* Бо нині небо розкривається і приймає Родительку того,* хто не вміщається ні в чому;* і земля, зодягнувшись у величність і благословення,* віддає Джерело життя.* Ангели з апостолами збираються хором,* з тремтінням споглядають на ту, яка від життя переходить до того Життя, яке вона породила.* Всі їй поклонімося, умоляючи:* Не забудь, Владичице, відданого тобі народу,* що з вірою святкує пресвяте твоє Успіння.
Слава і нині(г. 1): З Божої волі чудесно зібрані апостоли звідусіль зійшлися,* щоб поховати пречисте і животворче твоє тіло,* і з любов’ю його поцілувати.* Сили ж небесні, пройняті здивуванням,* з’явившись з Владикою своїм,* супроводили богоносне і пречисте тіло, ідучи невидимо небесами,* і кликали до архангелів:* Ось приходить Цариця всіх, божественна Дочка!* Відчиніть брами і вознесіть понад увесь світ Матір вічного Світла!* Бо за її посередництвом настало людям загальне спасіння.* На неї неможливо споглядати й віддати їй достойну пошану,* бо її визначність переходить будь-яке уявлення.* Тому, пречиста Богородице, живучи завжди з живоносним Царем і своїм Сином,* молися повсякчасно, щоб від усякого ворожого підступу* захоронені і спасенні були твої діти,* бо ми придбали в тобі Заступницю* і тебе повіки врочисто прославляємо.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Буття читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці. І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив: «Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв». Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: «Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!» (Бут. 28, 10-17).
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Єзикиїла читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Так говорить Господь: На восьмий день, і далі, священики будуть приносити на жертовнику ваші всепалення й ваші мирні жертви, і я буду до вас прихильним – слово Владики Господа. Тоді привів мене назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена. Господь сказав до мене: Брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею; вона буде зачинена. Лише князь – як князь – у ній сяде, щоб їсти хліб перед Господом; він увійде сіньми тієї брами і нею ж вийде. Потім привів мене північною брамою навпроти храму. Глянув я – аж ось слава Господня сповнила Господній храм. (Єз. 43, 27-44, 4)
Диякон: Премудрість.
Чтець: З книги Приповідок читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього. Забила свої жертви, вина свого налила і стіл свій теж приготувала. Послала своїх служниць; щоб оповістити, по щонайвищих закутках у місті: «Хто простодушний, нехай сюди наверне»; безумному ж вона сказала: «Ходіть, мій хліб їжте, і вино, що я приготувала, пийте; киньте безумство − і житимете, ходіть дорогою розуму!» Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, а сором – хто докоряє грішникові. Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; докоряй мудрому, – він тебе полюбить. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи праведника, і він знання побільшить. Початок мудрости – острах Господній; спізнання Всесвятого – розум. Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться. (Прип. 9, 1-11)
Стихири на Литії
(г. 1): Годилося, щоб очевидці та слуги Слова бачили* остаточне таїнство – тілесне успіння його Матері,* та щоб побачили не лише на землі вознесіння Спаса,* але й були свідками переставлення в небо тієї, що його породила.* Тому, зібрані звідусіль божественною силою,* прийшли вони на Сіон і супроводили вищу від херувимів, що йшла до неба.* Їй і ми з ними поклоняємось,* бо вона молиться за душі наші.
(г. 2): Ти − вища* від неба і славніша від херувимів* та від усього створіння чесніша.* Заради великої чистоти стала ти кивотом вічного Єства.* Сьогодні передаєш у руки Сина пресвяту душу;* з тобою все сповнюється радости і нам подається велика милість.
(г. 3): Прийдіть, усі кінці землі,* похвалімо святий перехід Богоматері,* бо вона віддає в руки Сина непорочну душу!* Тому святим її Успінням оживотворився світ;* він з безтілесними хорами* й апостолами світло святкує* в псалмах, піснях і духовних похвалах.
Слава і нині(г. 5): Заспівайте, люди, заспівайте* до Матері Бога нашого,* бо вона сьогодні передає свою всесвітлу душу в непорочні руки того,* хто з неї безсіменно прийняв тіло,* і якого вона безперестанку молить, щоб дав вселенній мир і велику милість.
Стихири на стиховні
(г. 3): Твоєю страстю, Христе, ти затемнив сонце,* а світлом твого воскресіння ти все просвітив, що існує.* Тож прийми нашу вечірню пісню, Чоловіколюбче.
Стих: Господь царює,* у велич він зодягнувся.
Господи, твоє животворне воскресіння просвітило всю вселенну* і піднесло твоє зотліле творіння.* Тому, визволившись від Адамового прокляття, кличемо:* Всесильний Господи, – слава тобі!
Стих: Бо він утвердив вселенну,* і вона не захитається.
Бувши незмінним Богом,* страждаючи тілом, ти змінився.* Але твоє створіння не могло дивитися на тебе розп’ятого,* з острахом схилилось і, стогнучи, оспівувало твоє довготерпіння.* А ти, зійшовши в ад, по трьох днях воскрес,* даруючи світові життя і велику милість.
Стих: Домові твоєму, Господи,* належить святість на довгі літа.
Щоб рід наш спасти від смерти, ти, Христе, витерпів смерть* і, воскреснувши по трьох днях із мертвих,* разом з собою воскресив тих, що пізнали в тобі Бога.* Ти просвітив світ, Господи, – слава тобі.
Слава і нині (г. 4): Богородице Діво!* Коли ти переставилася до невимовно народженого з тебе,* був Яків, брат Господній, перший священноначальник,* і Петро – верховний апостол,* богословів начальник та ввесь апостольський збір.* Богословськими піснями вони оспівували* божественне і величне таїнство провидіння Христа Бога* і з захопленням поховали, Всехвальна,* твоє життєдайне і богоприйнятне тіло.* На небі чудувалися пресвяті й високі ангельські хори* і з пошаною одні до одних кликали:* Підійміть ваші брами та прийміть ту, що народила Творця неба і землі!* Оспіваймо піснями непорочне і святе тіло,* що помістило невидимого для нас Господа!* Тому-то й ми, святкуючи твою пам’ять,* кличемо до тебе, Всехвальна:* Піднеси християнське знамено і спаси душі наші.
Тропарі
Тропар (г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в Успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші. (3 р.)
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ:
Тропарі і Кондаки
Тропар (глас 3): Нехай веселяться небеснії, нехай радуються земляни,* бо показав владу рукою Своєю Господь,* Він смертю смерть подолав,* первістоком з-поміж мертвих став,* визволив нас із глибин аду,* і подав світові велику милість.
Тропар (г. 1): У Різдві дівство зберегла Ти,* в успенні світа не оставила Ти, Богородице.* Переставилася Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.* I молитвами Твоїми* ізбавляєш від смерти душі наші.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 3): Воскрес Ти нині з гробу, Щедрий,* і нас візвів із брам смерти;* нині Адам веселиться і радіє Єва,* разом же і пророки з патріярхами безустанно оспівують* божественну могутність влади Твоєї.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак, (глас 2): В молитвах невсипущу Богородицю* і в заступництвах незамінне уповання* гріб і умертвіння не втримали.* Бо як Матір Життя до життя переставив той,* хто вселився в утробу приснодівственну.
Прокімен (глас 3):
Співайте Богові нашому, співайте;* співайте цареві нашому, співайте (Пс 46,7).
Стих: Всі народи, заплещіть руками, кликніть до Бога голосом радости (Пс 46,2).
Прокімен (глас 3):
Величає душа моя Господа і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм (Лк. 1,46-47).
Апостол: (1Кр 15,1-11):
Браття і Сестри, пригадую вам Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте. Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо. Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням; що був похований, що воскрес третього дня за Писанням; що з’явився Кифі, потім дванадцятьом; опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли. Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам. А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені; бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу. Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа,
що зо мною. Чи то я, отже, чи то вони, – так ми проповідуємо, і так ви увірували.
(Флп 2,5-11):
Браття і Сестри, плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.
Алилуя (глас 3):
Стих: На Тебе, Господи, уповав, щоб не осоромитись навіки (Пс 30,2).
Стих: Будь мені Богом захисником і домом пристановища, щоб спасти мене (Пс 30,3).
Стих: Воскресни, Господи, в упокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї (Пс 131,8).
Стих: Клявся Господь Давидові істиною і не відречеться її (Пс. 131,11).
Євангеліє: (Мт 19,16-26):
У той час один юнак приступив до Ісуса й каже: “Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?” Ісус сказав до нього: “Чому мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.” “Яких?” – питає його. А Ісус до нього: “Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.” Каже юнак до нього: “Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?” “Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.” Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство. Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.” Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: “Хто ж тоді може бути спасенний?” Ісус глянув на них пильно й мовив: “У людей це неможливо, Богові – все можливо.”
(Лк 10,38-42; 11,27-28):
В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”
Замість Достойно:
Ангели, бачучи успіння Пречистої, здивувалися, як Діва возходить з землі на небо.
Ірмос (глас 1): Перемагаються закони природи у тобі, Діво чиста: бо дівственне є різдво, і смерть наперед заповідає життя; по різдві діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя твоє.
Причасний:
Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах (Пс 148,1).* Чашу спасення прийму і ім’я Господнє призову (Пс. 115,4). Алилуя (х3).