Greetings on the Occasion of

A “Century of Faith” in Calgary

100th Anniversary of Assumption of the Mother of God Parish

 

 

Glory be to Jesus Christ!

Dear Faithful:

With joy and gratitude we celebrate a “Century of Faith” in Calgary, marking the 100th Anniversary of Assumption of the Mother of God Parish and its sister parish, Saint Stephen the Protomartyr Parish.

We welcome all present – past and present parishioners, dignitaries and guests – as you join us in celebration of this historical occasion.

We welcome in particular, His Beatitude, Patriarch Sviatoslav, who begins a ten-day pastoral visit to the Ukrainian Catholic Church in Alberta, his first pastoral visit to Canada.  Your Beatitude, we are indeed blessed that you are able to join us today as our special guest and spiritual Father. Your presence is a visible sign of your love and service to the Ukrainian Catholic Church throughout the world. And our centennial celebrations here in Calgary are even more joyous and festive through your participation.

As we reflect on a century of faith, allow me to share with you a short parable.

A man went out for a walk and met a person they call in India a saniasi. These are holy people, like wandering monks who understand that the whole world is their home, the sky is their roof, and God will look after them.

When the man met the saniasi, he said, “I can’t believe this.  I had a dream last night, and God said to me, ‘Tomorrow you will meet a saniasi and he will give you a precious stone, and you will become a rich man’.”

The saniasi said, “Well, let me look in my sack here and see if I can find a stone like that.”

He rummaged around and replied, “Maybe this would be what you were talking about.”

The man couldn’t believe his eyes.  It was the largest diamond he had ever seen or even heard of.

The saniasi then said, “I found this in the forest.  You’re welcome to it.”  And he gave it to the man, then walked away.

The man took the diamond home, filled with excitement.  He sat at home with this precious diamond all day enjoying it… and thinking.  When evening came, he got up, walked out to the woods where the saniasi was, and gave him back the diamond, saying, “Instead of this, I want something else from you that will make me even richer.”

The saniasi replied with amazement, “What is it?”

The man said, “I want you to give me the treasure that makes it possible for you to give this diamond away.”

Dear faithful, when our ancestors immigrated to Canada over 100 years ago, they brought with themselves something far more precious than the largest diamonds in the world.  They brought with them the gift of faith – faith in a living God who gives life and is the author of life.  Without God, there is no life and no purpose in life.

And oftentimes, even before our early pioneers build their own permanent homes and established a livelihood, they first build places of worship, where they could gather as a worshipping community to give praise and thanks to God.

Dear faithful, as we celebrate a centennial of faith in Calgary, let us give thanks first and foremost to God for the blessings God has bestowed upon us over these past one hundred years.

Let us also acknowledge the dedication and hard work of our clergy, early pioneers – many who have gone to their heavenly reward – and all those who have contributed in the building up of our church life, as well as those who today so faithfully and lovingly continue to sustain and nurture it.

Let us celebrate not just the achievement of a church building, but the edification of ourselves as Church – the building up of the human church community.  It is an even greater achievement to let God build us up “as living stones” into the spiritual temple, which is the Body of Christ.

And as we look to the future, let us be mindful that God continues to bless us today and tomorrow with His grace and love.  Let us take heart, filled with the Holy Spirit, and go forward – to spread God’s Word, to build up the Church with new members, and continue to be faithful to God’s call to evangelize, that is, to share the Good News that Jesus is the Son of God and Saviour of the world.

In this way, we honour our early pioneers and the fruits of their labours, of which we are the recipients. Let us carry on their legacy by continuing to build up the Church, rendering glory to God in all things.

May God bless us in this our vocation and calling.

Sincerely in Christ,

Most Rev. David Motiuk
Eparchial Bishop

 


Привітання з нагоди

святкування “Століття Віри” у м. Калґарі

100 – літній ювілей парафії Успення Пресвятої Богородиці

(2 червня, 2012 р.)

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати та сестри:

З радістю та подякою ми святкуємо  це “Століття Віри” в м. Калґарі, відзначаючи 100-літній ювілей парафії Успення Пресвятої Богородиці та її сестриної парафії святого первомученика Стефана.

Ми вітаємо усіх присутніх – колишніх та теперішніх парафіян, почесних гостей, та усіх вас, тут присутніх, що разом з нами святкуєте цю історичну подію.

Особливо вітаємо, Його Блаженство, Партіарха Святослава, який розпочав свій десятиденний візит до Української Католицької Церкви в Канаді у рамках свого першого пасторального візиту до Канади. Ваше Блаженство, знаком великого благословення є для нас Ваша присутність, як нашого особливого гостя та духовного батька. Ваша присутність є видимим знаком Вашої любові та служіння Українській Католицькій Церкві у цілому світі. Також і наше столітнє святкування тут, в Калґарі, є більш радісним та величним завдяки Вашій присутності.

Дорогі в Христі, роздумуючи разом з Вами над цим “Століттям Віри”, дозвольте мені розповісти Вам невелику історію.

Один чоловік пішов на прогулянку та зустрів іншого чоловіка, якого в Індії називають саньясі. Саньясі – це святі люди, монахи – скитальці, які вважають, що цілий світ є їхнім додом, небо, – їхній дах, а що Бог опікується ними.

Зустрівши саньясі, чоловік сказав йому: “Я не можу в це повірити, минулої ночі мені приснився сон, в якому Бог сказав мені, – “завтра ти зустрінеш саньясі, він дасть тобі дорогоцінний камінь, і ти розбагатієш”.

Саньясі відповів: “Гм, дай но, я погляну у свій мішок, чи знайду я такий камінь.”

Пошукавши в мішку, він відповів: “Можливо це є те, про що ти говориш.”

Чоловік на міг повірити своїм очам. Це був найбільший діамант, який він коли небудь бачив, чи чув про нього.

“Я знайшов це в лісі. Прошу, бери його”, – сказав монах та пішов далі.

Повний здивування, чоловік забрав діамант та пішов додому. Цілий день він просидів вдома радіючи цим дорогоцінним каменем та… думав. Коли настав вечір, він встав та пішов до лісу, в якому був саньясі, та віддвав йому діамант, кажучи: “Замість цього каменя, я хочу отримати від тебе щось, що зробить мене ще багатшим.”

Здивований саньясі запитав: “Що саме?”

Чоловік відповів: “ Я хочу, щоб ти дав мені цей скарб, завдяки якому ти так легко віддав цей діамант.”

Дорогі в Христі, коли, понад сто років тому, наші предки імігрували до Канади, вони привезли з собою щось більш цінніше, аніж найбільший діамант у світі. Вони привезли з собою дар віри, – віри в живого Бога, який дає життя та є автором життя. Без Бога немає житя, ані цілі в житті.

І часто, навіть перед тим, як збудувати свої доми та влаштувати свій побут тут, наші перші поселенці будували храми, місця, де вони б могли разом збиратися та поклонятися Господеві, яко спільнота, тих, хто славить та дякує Богові.

Дорогі вірні, святкуючи “століття віри” в Калґарі, подякуймо найперше Господеві за всі благодаті, які Він нам подарував напротязі цих останніх сто років.

Згадаймо посвяту та важку працю нашого духовенства, наших перших поселенців, багато з яких вже відійшло за своєю небесною нагородою, і всіх тих, хто спричинився до розбудови нашого церковного життя, а також і тих, хто сьогодні і надалі, з вірою та любов’ю, продовжуює його підтримувати та розвивати.

Отож, святкуймо не лише досягнення церковної будівлі, але наш здобуток, яко Церкви, будуючи з осіб церковну спільноту. Це буде навіть більшим досягненням, коли дозволимо Богові будувати нас, яко “живе каміння” в духовному храмі, який є Тілом Христа.

Дивлячись у майбутнє, з увагою спостерігаймо, що Господь і надалі, сьогодні та завтра, благословляє нас своїми благодатями та любов’ю. З серцями наповненими Святим Духом, ідімо вперед, звіщаючи Боже Слово, збагачуймо Церкву новими членами, та будьмо вірні Божому поклику до євангелізації, яка є поширенням Доброї Новини, що Ісус Христос є Сином Божим та Спасителем світу.

Таким чином ми звеличимо наших прародичів та плоди їхньої праці, якої ми є учасниками. Дбаймо за їхню спадщину, продовжуючи будувати Церкву та віддаваймо славу Богові у всьому.

Нехай Господь благословить нас у цьому нашому покликанні.

Щиро Ваш у Христі,

Преосвященніший владика Давид Мотюк
правлячий єпископ
Едмонтонської єпархії

 


[AFG_gallery id=’9′]